ШБ 3.21.52-54
Devanagari
न यदा रथमास्थाय जैत्रं मणिगणार्पितम् ।
विस्फूर्जच्चण्डकोदण्डो रथेन त्रासयन्नघान् ॥ ५२ ॥
स्वसैन्यचरणक्षुण्णं वेपयन्मण्डलं भुव: ।
विकर्षन् बृहतीं सेनां पर्यटस्यंशुमानिव ॥ ५३ ॥
तदैव सेतव: सर्वे वर्णाश्रमनिबन्धना: ।
भगवद्रचिता राजन् भिद्येरन् बत दस्युभि: ॥ ५४ ॥
विस्फूर्जच्चण्डकोदण्डो रथेन त्रासयन्नघान् ॥ ५२ ॥
स्वसैन्यचरणक्षुण्णं वेपयन्मण्डलं भुव: ।
विकर्षन् बृहतीं सेनां पर्यटस्यंशुमानिव ॥ ५३ ॥
तदैव सेतव: सर्वे वर्णाश्रमनिबन्धना: ।
भगवद्रचिता राजन् भिद्येरन् बत दस्युभि: ॥ ५४ ॥
Verse text
на йада̄ ратгам а̄стга̄йа
джаітрам̇ ман̣і-ґан̣а̄рпітам
віспгӯрджач-чан̣д̣а-кодан̣д̣о
ратгена тра̄сайанн аґга̄н
джаітрам̇ ман̣і-ґан̣а̄рпітам
віспгӯрджач-чан̣д̣а-кодан̣д̣о
ратгена тра̄сайанн аґга̄н
сва-саінйа-чаран̣а-кшун̣н̣ам̇
вепайан ман̣д̣алам̇ бгувах̣
вікаршан бр̣хатім̇ сена̄м̇
парйат̣асй ам̇ш́ума̄н іва
вепайан ман̣д̣алам̇ бгувах̣
вікаршан бр̣хатім̇ сена̄м̇
парйат̣асй ам̇ш́ума̄н іва
тадаіва сетавах̣ сарве
варн̣а̄ш́рама-нібандгана̄х̣
бгаґавад-рачіта̄ ра̄джан
бгідйеран бата дасйубгіх̣
варн̣а̄ш́рама-нібандгана̄х̣
бгаґавад-рачіта̄ ра̄джан
бгідйеран бата дасйубгіх̣
Synonyms
на — не; йада̄ — якби; ратгам — колісницю; а̄стга̄йа — піднявшись; джаітрам — звитяжну; ман̣і — коштовних каменів; ґан̣а — гронами; арпітам — інкрустовану; віспгӯрджат — дзвін тятиви; чан̣д̣а — звук, що наганяє страх і віщує кару для злочинців; кодан̣д̣ах̣ — лук; ратгена — присутністю такої колісниці; тра̄сайан — лякаючи; аґга̄н — всіх негідників; сва-саінйа — своїми солдатами; чаран̣а — стопами; кшун̣н̣ам — ступа; вепайан — струшуючи; ман̣д̣алам — кулю; бгувах̣ — Землі; вікаршан — ведучи; бр̣хатім — велетенське; сена̄м — військо; парйат̣асі — обходиш усі місця; ам̇ш́ума̄н — осяйне сонце; іва — як; тада̄ — тоді; ева — певно; сетавах̣ — релігійні заповіді; сарве — усі; варн̣а — варн; а̄ш́рама — ашрамів; нібандгана̄х̣ — обов’язки; бгаґават — Господом; рачіта̄х̣ — створені; ра̄джан — царю; бгідйеран — були б порушені; бата — ой лихо; дасйубгіх̣ — лиходіями.
Translation
Якби ти не сходив на свою звитяжну, всипану коштовними каменями колісницю, одна присутність якої наводить страх на злочинців, якби не дзвенів грізно тятивою свого лука, і якби ти не обходив світ, наче сонце, ведучи за собою велетенське військо, від ходи якого здригається Земна куля, то лиходії й негідники порушували б усі моральні закони, які визначають діяльність варн та ашрамів і які створив Сам Господь.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Обов’язок відповідального царя — захищати лад у суспільстві, підтримуючи його соціальний та духовний устрій. З духовного погляду суспільство поділяють на чотири ашрами: брахмачар’я, ґріхастга, ванапрастга і санн’яса, а соціальні підрозділи, на які суспільство поділяють відповідно до діяльності й якостей його членів, це брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри. Ці соціальні стани, визначені згідно з типом діяльності й якостей людей, описано в «Бгаґавад-ґіті». На жаль, без належного захисту з боку відповідальних царів, система соціальних та духовних укладів перетворилася в спадкову кастову систему. Але це не істинна система чотирьох варн і чотирьох ашрамів. Називатися людським суспільством може тільки те суспільство, члени якого йдуть шляхом духовного самоусвідомлення. Людей найвищого типу людської цивілазації називають аріями. Санскритьске слово а̄рйа означає «той, хто проґресує». Виникає запитання, яке ж суспільство можна визнати за проґресивне? Бути проґресивним не означає створювати штучних матеріальних «потреб» і марнувати людську енерґію на нарощення так званих матеріальних вигод. Справжній проґрес — це пізнання духу, і суспільство, яке будувало своє життя так, щоб досягнути цієї мети, називалося арійською цивілізацією. Інтелектуали, чи брахмани, до яких належав і Кардама Муні, присвячували своє життя духовному розвитку, а кшатрії, як оце імператор Сваямбгува, правили країною і дбали про те, щоб люди мали всі умови для духовного самоусвідомлення. Обов’язок царя — об’їжджати всю країну і стежити за порядком. Індійська цивілізація, що раніше засновувалася на чотирьох варнах та ашрамах, занепала через те, що потрапила в залежність від чужоземців та людей, які не додержували засад варнашрами. Так система варнашрами виродилася в кастову систему.
Цей вірш підтверджує, що систему чотирьох варн і чотирьох ашрамів влаштував Сам Верховний Бог-Особа, як свідчать слова бгаґавад-рачіта. У «Бгаґавад-ґіті» сказано те саме: ча̄тур-варн̣йам̇ майа̄ ср̣шт̣ам. Господь каже, що систему чотирьох варн і чотирьох ашрамів«створив Я». Те, що створив Господь, неможливо знищити чи відмінити. Поділ на варни й ашрами існуватиме завжди, якщо не в відначальній формі, то в спотвореній. Однак через те, що їх створив Господь, Верховний Бог-Особа, вони ніколи не зникнуть. Вони таке саме творіння Бога, як і Сонце, і тому існуватимуть вічно. Сонце існуватиме завжди — як у чистому небі, так і в захмареному. Коли система варнашрами вироджуєтсья, вона перетворюється на спадкову кастову систему, але, в будь-якому разі, кожне суспільство має клас інтелектуалів, клас військових, клас торговців і клас робітників. Коли вони живуть впорядкованим життям, співпрацюючи згідно з ведичними засадами щодо суспільного життя, то в суспільстві панує мир і люди духовно проґресують. Але коли з’являється ненависть, зловживання і взаємна недовіра кастової системи, все суспільство деґрадує і, як сказано в вірші, скочується до жалюгідного стану. Нині весь світ перебуває в жалюгідному стані, тому що свободу дії отримують усі, хто дбає тільки про свої корисливі інтереси. До цього призвів занепад системи чотирьох варн і чотирьох ашрамів.