Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.21.51
Текст
йама-дгарма-прачетаса̄м
рӯпа̄н̣і стга̄на а̄дгатсе
тасмаі ш́укла̄йа те намах̣
Послівний переклад
йах̣ — ти, хто; арка — сонця; інду — місяця; аґні — Аґні, бога вогню; індра — Індри, повелителя небес; ва̄йӯна̄м — Ваю, бога вітру; йама — Ями, бога, що карає грішних; дгарма — Дгарми, божества праведності; прачетаса̄м — і Варуни, бога води; рӯпа̄н̣і — форм; стга̄не — коли потрібно; а̄дгатсе — приймаєш; тасмаі — Йому; ш́укла̄йа — Господу Вішну; те — тобі; намах̣ — поклони.
Переклад
Коли треба, ти береш на себе роль богя сонця, бога місяця, бога вогню Аґні, владики раю Індри, бога вітру Ваю, Ями, що карає грішних, божества праведності Дгарми чи бога води Варуни. Я схиляюся перею тобою в айшанобливішому поклоні, бо ти не хто інший, як Сам Господь Вішну!
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Мудрець Кардама був брахмана, а Сваямбгува — кшатрія, тож мудрець, посідаючи вище становище, не мав потреби кланятися царю. Але він поклонився Сваямбгуві Ману, тому що він, як Ману, цар і імператор, уособлював Верховного Господа. Поклонятися Верховному Господу повинні всі — і брахмани, і кшатрії, і шудри. Цар Сваямбгува був представником Верховного Господа, і тому всі мали йому виражати йому шану.