ШБ 3.19.27

क्षितौ शयानं तमकुण्ठवर्चसं
करालदंष्ट्रं परिदष्टदच्छदम् ।
अजादयो वीक्ष्य शशंसुरागता
अहो इमां को नु लभेत संस्थितिम् ॥ २७ ॥
кшітау ш́айа̄нам̇ там акун̣т̣га-варчасам̇
кара̄ла-дам̇шт̣рам̇ парідашт̣а-даччгадам
аджа̄дайо вікшйа ш́аш́ам̇сур а̄ґата̄
ахо імам̇ ко ну лабгета сам̇стгітім

Synonyms

кшітауна землі; ш́айа̄намщо лежав; тамХіран’якшу; акун̣т̣гащо не зблідло; варчасамсяйво; кара̄ластрахітливі; дам̇шт̣рамзуби; парідашт̣азакушана; дат-чгадамгуба; аджа-а̄дайах̣Брахма та інші; вікшйапобачивши; ш́аш́ам̇сух̣захоплено сказав; а̄ґата̄х̣прибувши; ахоого; імамце; ках̣хто; нувоістину; лабгетаможе зустріти; сам̇стгітімсмерть.

Translation

На місці події відразу ж з’явилися Аджа [Брахма] та інші і побачили перед собою простягнуте на землі тіло демона, що своїми страхітливими іклами закусив нижню губу. Його обличчя пашіло, навіть не збліднувши, і Брахма захоплено промовив: Ох, кому ще пощастило померти такою благословенною смертю?

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Хоча демон вже помер, його тіло не стало бліднути. Це дуже незвичайно, бо після смерті шкіра людини чи тварини відразу блідне, рум’янець сходить зі щік і тіло починає розкладатися. Проте в цьому випадку, хоча Хіран’якша був мертвий, його тіло не втратило природного кольору, тому що до цього тіла доторкнувся Господь, Верховний Дух. Тіло зберігає свіжий колір шкіри доти, доки в ньому присутня духовна душа. Хоча душа демона вже покинула тіло, до цього тіла доторкнувся Верховний Дух, і тому воно не зберегло свій колір. Індивідуальна душа відмінна від Верховного Бога-Особи. Тому, хто, покидаючи тіло, споглядає Верховного Бога-Особу, безперечно, дуже пощастило, і тому Брахма та інші піднесені півбоги стали прославляти демонову смерть.