Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.16.7
Текст
садйах̣ кшата̄кгіла-малам̇ пратілабдга-ш́ілам
на ш́рір вірактам апі ма̄м̇ віджаха̄ті йасйа̄х̣
прекша̄-лава̄ртга ітаре нійама̄н ваханті
Послівний переклад
йат — кого; севайа̄ — служіння; чаран̣а — стопи; падма — лотос; павітра — святий; рен̣ум — пил; садйах̣ — відразу; кшата — очищені; акгіла — всі; малам — гріхи; пратілабдга — здобувши; ш́ілам — вдачу; на — не; ш́ріх̣ — богиня щастя; вірактам — відречений; апі — хоча; ма̄м — Мене; віджаха̄ті — залишає; йасйа̄х̣ — богині щастя; прекша̄-лава-артгах̣ — щоб здобути невелику прихильність; ітаре — інші, як оце Господь Брахма; нійама̄н — священні обітниці; ваханті — виконують.
Переклад
Господь вів далі: Я слуга Своїх відданих, і завдяки тому Мої лотосові стопи набули такої святості, що вмить очищують від усіх гріхів, а Сам Я розвинув таку вдачу, що богиня щастя ніколи не залишає Мене, хоча Я не маю до неї ніякої прив’язаності, тоді як інші прославляють її красу і дотримуються священних обітниць, запобігаючи хоча б крихти її прихильності.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Стосунки між Господом і Його відданим сповнені трансцендентної краси. Відданий вважає, що тільки завдяки відданості Господу в ньому розвиваються всі хороші якості, а Господь вважає, що тільки завдяки Його відданості Своїм слугам зростає Його трансцендентна велич. Іншими словами, як відданий завжди прагне служити Господу, так Господь завжди прагне служити відданому. Господь визнає тут, що кожен, хто здобуде хоча б порошинку з Його лотосових стіп, відразу стає великою особистістю, але разом з тим Господь стверджує, що цією якістю Він завдячує тільки Своїй любові до відданих. Саме через цю любов Господа до Своїх відданих богиня щастя ніколи не залишає Його. Ба більше, Господу служить не одна, а багато тисяч богинь щастя, хоча в матеріальному світі, щоб здобути хоча б крихту її милості, люди накладають на себе суворі покути й виконують важкі аскези. Господь не терпить, щоб Його віддані зазнавали будь-яких труднощів. Тому Його прославляють як бгакта-ватсалу.