Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.16.10

Текст

йе ме танӯр двіджа-вара̄н духатір мадійа̄
бгӯта̄нй алабдга-ш́аран̣а̄ні ча бгеда-буддгйа̄
дракшйантй аґга-кшата-др̣ш́о хй ахі-манйавас та̄н
ґр̣дгра̄ руша̄ мама кушантй адгідан̣д̣а-нетух̣

Послівний переклад

йе  —  хто; ме  —  Моє; танӯх̣  —  тіло; двіджа-вара̄н  —  найліпші з брахманів; духатіх̣  —  корови; мадійа̄х̣  —  пов’язані зі Мною; бгӯта̄ні  —  живі істоти; алабдга-ш́аран̣а̄ні  —  беззахисні; ча  —  і; бгеда-буддгйа̄  —  вважаючи відмінними; дракшйанті  —  дивляться; аґга  —  гріхом; кшата  —  знищена; др̣ш́ах̣  —  розсудливість; хі  —  бо; ахі  —  як змія; манйавах̣  —  люті; та̄н  —  тих самих осіб; ґр̣дгра̄х̣  —  подібні до стерв’ятників посланці; руша̄  —  люто; мама  —  Мої; кушанті  —  роздирають; адгідан̣д̣а-нетух̣  —  наглядача, що визначає кару, Ямараджі.

Переклад

Брахмани, корови й беззахисні істоти становлять Моє власне тіло. Лише люди, яким гріхи потьмарили розум, вважають цих істот відмінними від Мене. Такі люди не ліпші за злих змій, і посланці карателя грішників, Ямараджі, у подобі яструби своїми дзьобами роздирають їх на шматки.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Згідно з «Ману-самхітою», беззахисні істоти    —    це корови, брахмани, жінки, діти й старі люди. Серед цих п’яти категорій у даному вірші виділено брахманів та корів, бо Господь завжди особливо піклується про брахманів та корів, за що згадано в одній з молитв до Нього. Отже, Господь наказує, щоб ніхто не чинив зла цим п’яти категоріям беззахисних живих істот, і передусім брахманам та коровам. В деяких версіях «Бгаґаватам» замість слова духатı̄х̣ вжито слово духітр̣ı̄х̣. В обох випадках значення те саме. Духатı̄х̣ означає «корова», і духітр̣ı̄х̣ також можна вживати в значення «корова», тому що корову вважають за дочку бога Сонця. Так само, як діти завжди повинні перебувати під опікою батьків, жіноцтво також повинно перебувати під опікою батька, чоловіка або дорослого сина. Про беззахисних істот повинні піклуватися їхні опікуни, бо інакше на цих опікунів чекає кара Ямараджі, якому Господь доручив наглядати за гріховними створіннями. Помічників, чи посланців, Ямараджі цей вірш порівнює до яструбів, а людей, які нехтують своїми обов’язками й не піклуються про своїх підопічних,    —    до змій. Яструби завжди безжально розправляються із зміями, і так само посланці Ямараджі безжально розправляються з недбалими опікунами.