ШБ 3.15.13
Devanagari
त एकदा भगवतो वैकुण्ठस्यामलात्मन: ।
ययुर्वैकुण्ठनिलयं सर्वलोकनमस्कृतम् ॥ १३ ॥
ययुर्वैकुण्ठनिलयं सर्वलोकनमस्कृतम् ॥ १३ ॥
Verse text
та екада̄ бгаґавато
ваікун̣т̣гасйа̄мала̄тманах̣
йайур ваікун̣т̣га-нілайам̇
сарва-лока-намаскр̣там
ваікун̣т̣гасйа̄мала̄тманах̣
йайур ваікун̣т̣га-нілайам̇
сарва-лока-намаскр̣там
Synonyms
те — вони; екада̄ — якось; бгаґаватах̣ — Верховного Бога-Особи; ваікун̣т̣гасйа — Господа Вішну; амала-а̄тманах̣ — звільнившись від всієї матеріальної скверни; йайух̣ — увійшли; ваікун̣т̣га-нілайам — обитель Вайкунтги; сарва-лока — жителів усіх матеріальних планет; намаскр̣там — об’єкт поклоніння.
Translation
Вони були повністю вільні від матеріальної скверни, і тому, обійшовши увесь всесвіт, вони змогли увійшти в духовне небо. Духовне небо сповнене планет Вайкунтг, які служать за обитель для Верховного Бога-Особи та Його чистих відданих і яким поклоняються жителі всіх матеріальних планет.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Матеріальний світ сповнений турбот і клопотів. Кожне живе створіння, на будь-якій з планет, від найвищої до найнижчої, Патали, живе в постійній тривозі і завжди стурбоване, тому що в матеріальному світі ніхто не живе вічно. Однак самі живі істоти за своєю природою вічні. Вони прагнуть вічної домівки, вічної оселі, але, прийнявши притулок у тимчасовій обителі матеріального світу, вони живуть у постійній тривозі. Планети духовного світу називають Вайкунтгами, тому що жителі тих планет не знають жодних тривог. Для них немає народження, смерті, старості і хвороб, і тому їм немає про що турбуватися. Натомість жителі матеріальних планет завжди бояться народження, смерті, хвороб і старості, і тому постійно живуть у тривозі.