Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.14.49
Текст
хр̣шт̣ах̣ парарддгйа̄ вйатгіто дух̣кгітешу
абгӯта-ш́атрур джаґатах̣ ш́ока-харта̄
наіда̄ґгікам̇ та̄пам івод̣ура̄джах̣
Послівний переклад
алампат̣ах̣ — праведний; ш́іла-дгарах̣ — зразкової вдачі; ґун̣а-а̄карах̣ — вмістище всіх чеснот; хр̣шт̣ах̣ — радісний; пара-р̣ддгйа̄ — чужою радістю; вйатгітах̣ — засмучений; дух̣кгітешу — чужим нещастям; абгӯта-ш́атрух̣ — не маючи ворогів; джаґатах̣ — усього всесвіту; ш́ока-харта̄ — що розсіює смуток; наіда̄ґгікам — через літню спеку; та̄пам — страждання; іва — як; уд̣у-ра̄джах̣ — місяць.
Переклад
Він буде скарбницею всіх чеснот і уособленням праведності. Він радітиме щастям інших і страждатиме, коли бачитиме чуже страждання. Він не матиме ворогів і розсіюватиме смуток усього всесвіту, як м’яке місячне сяйво дарує прохолоду після спекотного літнього сонця.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Прахлада Махараджа, ідеальний відданий Господа, мав усі хороші якості, які людина може мати. Хоча він був імператор і тримав під своєю рукою весь світ, він ніколи не надуживав своїм багатством. З самого дитинства він був вмістищем усіх чеснот. Каш’япа Муні, не перелічуючи тут ці всі достоїнства, каже лише, що Прахлада Махараджа посідав усі хороші якості. З цього видно чистого відданого. Найважливіша якість чистого відданого полягає в тому, що він не лампата, не розпусник. Інша його якість — це те, що він завжди прагне полегшити страждання всього людства. Найбільше нещастя живої істоти — це забуття про Крішну. Тому чистий відданий завжди намагається пробудити в кожній живій істоті свідомість Крішни. Це та панацея, яка може врятувати від усіх страждань.