ШБ 3.1.40
Devanagari
अहो पृथापि ध्रियतेऽर्भकार्थे
राजर्षिवर्येण विनापि तेन ।
यस्त्वेकवीरोऽधिरथो विजिग्ये
धनुर्द्वितीय: ककुभश्चतस्र: ॥ ४० ॥
राजर्षिवर्येण विनापि तेन ।
यस्त्वेकवीरोऽधिरथो विजिग्ये
धनुर्द्वितीय: ककुभश्चतस्र: ॥ ४० ॥
Verse text
ахо пр̣тга̄пі дгрійате ’рбгака̄ртге
ра̄джарші-варйен̣а віна̄пі тена
йас тв ека-віро ’дгіратго віджіґйе
дганур двітійах̣ какубгаш́ чатасрах̣
ра̄джарші-варйен̣а віна̄пі тена
йас тв ека-віро ’дгіратго віджіґйе
дганур двітійах̣ какубгаш́ чатасрах̣
Synonyms
ахо — повелителю; пр̣тга̄ — Кунті; апі — також; дгрійате — живе; арбгака-артге — заради дітей, що залишились без батька; ра̄джарші — цар Панду; варйен̣а — найліпший; віна̄ апі — без нього; тена — йому; йах̣ — той, хто; ту — проте; ека — сам; вірах̣ — воїн; адгіратгах̣ — полководець; віджіґйе — зміг перемогти; дганух̣ — лук; двітійах̣ — другий; какубгах̣ — напрямки; чатасрах̣ — чотири.
Translation
О повелителю, чи живе ще Прітга? Вона жила тільки задля дітей, що залишились без батька, інакше б вона не змогла жити без царя Панду, великого полководця і воїна, що просто за допомогою другого лука завоював усі чотири сторони світу.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Вірна дружина не може витримати розлуки з своїм повелителем, чоловіком, і тому колись вдови з власної волі входили в поховальне вогнище, на якому спалювали тіло їхнього мертвого чоловіка. Цей звичай був дуже поширений в Індії, тому що жінки відзначались своїми чеснотами і вірністю чоловікам. Згодом, з початком епохи Калі, дружини втратили свою колишню відданість чоловікам, і звичай, за яким вдова з власної волі кидалась у вогонь, відійшов у минуле. Не так давно цей звичай був заборонений, тому що, замість добровільного, цей звичай перетворився у примусовий і жінки кидались у вогонь під тиском громадської думки.
Коли Махараджа Панду помер, обидві його дружини, Кунті і Мадрі, захотіли кинутись у вогонь, але Мадрі попрохала Кунті залишитися жити задля малих дітей, п’ятьох Пандавів. До цього прохання приєднався В’ясадева, і Кунті врешті погодилась. Незважаючи на своє глибоке горе, Кунті вирішила жити далі, але не для того, щоб втішатися життям без чоловіка, а для того, щоб дбати про дітей. Відура згадує тут ці події, тому що він добре знає життя своячки Кунтідеві. Відомо, що Махараджа Панду був великий воїн, який сам, за допомогою лука і стріл, зумів завоювати всі чотири сторони світу. Кунті було нестерпно жити вдовою, втративши такого чоловіка, але вона була змушена жити задля п’ятьох дітей.