Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.1.13
Текст
ґр̣ха̄н правішт̣о йам апатйа-матйа̄
пушн̣а̄сі кр̣шн̣а̄д вімукго ґата-ш́ріс
тйаджа̄ш́в аш́аівам̇ кула-кауш́ала̄йа
Послівний переклад
сах̣ — він; ешах̣ — це; дошах̣ — уособлення образ; пуруша-двіт̣ — ворожий до Господа Крішни; а̄сте — існує; ґр̣ха̄н — оселю; правішт̣ах̣ — увійшов; йам — кого; апатйа-матйа̄ — вважаючи себе за твого сина; пушн̣а̄сі — підтримуючи; кр̣шн̣а̄т — до Крішни; вімукгах̣ — що ставиться ворожо; ґата-ш́ріх̣ — позбавлений всіх чеснот; тйаджа — відкинь; а̄ш́у — щонайшвидше; аш́аівам — несприятливе; кула — родини; кауш́ала̄йа — задля добра.
Переклад
Ти підтримуєш уособлення гріха, Дурйодгану, наче він непогрішний син. Однак він вороже ставиться до Господа Крішни. Підтримуючи недоброзичливця Крішни, ти втрачаєш усі свої чесноти. Якомога швидше позбудься цього джерела нещасть і ти зробиш добро усьому своєму родові!
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Хорошого сина звуть апат’я, тому що він не дає своєму батькові впасти. Коли батько помирає, син оберігає батькову душу, офіруючи для його добра жертви Верховному Господу, Вішну. В Індії цей звичай існує до наших днів. Після смерті батька син іде до Ґаї, щоб принести жертви до лотосових стіп Вішну і тим самим врятувати батькову душу, якщо батько впав. Але якщо син уже вороже ставиться до Вішну, як він з таким настроєм може офірувати жертви до лотосових стіп Господа Вішну? Господь Крішна — це Сам Бог-Особа, Вішну, однак Дурйодгана ненавидів Його. Тому після смерті свого батька, Дгрітараштри, він був би нездатний оберегти його душу. На нього самого чигало падіння, тому що він не мав віри у Вішну. Як би він захистив свого батька? Відура порадив Дгрітараштрі відкинути такого негідного сина якомога швидше, якщо Дгрітараштру взагалі цікавив добробут роду.
В одному зі своїх крилатих висловів мораліст Чанак’я Пандіта каже: «Чого вартий син, який не став ані вченою людиною, ані відданим Господа?» Якщо син не відданий Верховному Господу, він не ліпший за сліпі очі, що не дають людині нічого крім муки. Іноді лікарі навіть радять видалити ці хворі очі, щоб звільнити людину від зайвих страждань. Дурйодгана був нічим не ліпший за такі сліпі очі, що завдають самих страждань. Як провістив Відура, він накличе на рід Дгрітараштри велику біду. Тому Відура справедливо порадив старшому братові позбутись цього джерела нещасть. Дгрітараштра помилявся, гадаючи, що Дурйодгана — хороший син, здатний звільнити батька, і пестуючи це уособлення гріха.