Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.9.39
Текст
харайе віхіта̄н̃джаліх̣
сарва-бгӯтамайо віш́вам̇
сасарджедам̇ са пӯрвават
Послівний переклад
антархіта — на зникнення; індрійа-артга̄йа — Богові-Особі, найвищому об’єкту всіх чуттів; харайе — Господеві; віхіта- ан̃джаліх̣ — з молитовно складеними руками; сарва-бгӯта — всі живі істоти; майах̣—повен; віш́вам—всесвіт; сасарджа — створив; ідам — цей; сах̣ — він (Брахмаджі); пӯрва-ват — як колись.
Переклад
Коли Верховний Бог-Особа, Харі, об’єкт трансцендентної насолоди для чуттів відданих, зник з-перед Брахминих очей, Брахма, з молитовно складеними руками, почав заново творити всесвіт таким, який він був раніше, наповнюючи його живими істотами.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа, Харі, — це мета всіх бажань чуттів живої істоти. Введені в оману сяйвом-відблиском зовнішньої енерґії, живі істоти поклоняються чуттям, замість того щоб використовувати їх за призначенням — на виконання бажань Усевишнього.
«Харі-бгакті-судгодая» (13.2) містить такий вірш:
танох̣ пгалам̇ тва̄др̣ш́а-ґа̄тра-сан̇ґах̣
джіхва̄-пгалам̇ тва̄др̣ш́а-кіртанам̇ хі
судурлабга̄ бга̄ґавата̄ хі локе
«О Господній відданий, призначення зору — просто бачити тебе, доторк до твого тіла становить мету, задля якої тіло наділене чуттям дотику. Язик призначений для того, щоб прославляти твої якості, тому що в цьому світі дуже рідко можна зустріти чистого Господнього відданого».
Чуття живій істоті відначально дані саме для цієї мети — для трансцендентного любовного служіння Господеві чи Його відданим. Але зумовлені душі підпали під ілюзію матеріальної енерґії і захопилися чуттєвими насолодами. Тому вся практика свідомости Бога призначена очистити діяльність зумовлених чуттів і повернути їх до прямого служіння Господеві. Отже, Господь Брахма присвятив свої чуття Господеві, заново створюючи зумовлені живі істоти і даючи їм нагоду діяти у відродженому всесвіті. З цього зрозуміло, що творення і знищення матеріального всесвіту відбувається з волі Господа. Матеріальний всесвіт постає для того, щоб дати зумовленій душі нагоду, діючи в певний спосіб, повернутися додому, назад до Бога. Господні слуги, як оце Брахмаджі, Нарададжі, В’ясаджі та їхні послідовники, працюють над тим самим завданням, допомагаючи Господу визволяти зумовлені душі зі сфери чуттєвого задоволення і повертати їх до нормального стану, за якого чуття служать Господу. Імперсоналісти уникають цього розв’язку, тобто не переорієнтовують діяльности чуттів, а натомість силкуються зробити зумовлені душі, і Господа теж, безчуттєвими. Але це не вилікує зумовлені душі. Хворобу чуттів слід лікувати усуваючи порушення їхньої діяльности, а не знищуючи цілковито самі чуття. Коли очі хворі, їх можна вилікувати, і вони бачитимуть як слід. Вибрати очі — це не лікування. Так само основу матеріальної хвороби становить задоволення чуттів, і одужати від цієї хвороби означає використати ті самі чуття на те, щоб споглядати красу Господа, слухати про Його велич і діяти задля Нього. З таким розумінням Брахмаджі знову відтворив всесвіт та його життєдіяльність.