ШБ 2.8.3

कथयस्व महाभाग यथाहमखिलात्मनि ।
कृष्णे निवेश्य नि:सङ्गं मनस्त्यक्ष्ये कलेवरम् ॥ ३ ॥
катгайасва маха̄бга̄ґа
йатга̄хам акгіла̄тмані
кр̣шн̣е нівеш́йа ніх̣сан̇ґам̇
манас тйакшйе калеварам

Synonyms

катгайасвабудь ласка, оповідай далі; маха̄бга̄ґао найщасливіший; йатга̄як; ахамя; акгіла-а̄тманіна Верховній Душі; кр̣шн̣ена Господеві Шрі Крішні; нівеш́йазосередивши; ніх̣сан̇ґамочистившись від матеріальних якостей; манах̣розум; тйакшйепокину; калеварамтіло.

Translation

О найщасливіший з щасливих, Шукадево Ґосвамі, будь ласка, оповідай «Шрімад-Бгаґаватам» далі, щоб я зміг зосередитись на Верховній Душі, Господеві Крішні і, остаточно очистившись від матеріальних якостей, покинути це тіло.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Поринути з головою у слухання трансцендентних оповідей «Шрімад-Бгаґаватам» означає повсякчас спілкуватися з Верховною Душею, Шрі Крішною. А повсякчас спілкуватися з Верховним Господом Крішною означає звільнитись від матеріальних якостей. Господь Крішна наче сонце, а матеріальна скверна наче темрява. Як сонце розсіює темряву, так і повсякчасне спілкування з Господом Крішною очищує від матеріальних якостей. Занечищення матеріальними якостями спричинюється до повторення народжень та смертей, а свобода від матеріальних якостей знаменує стан трансцендентности. З милости Шукадеви Ґосвамі, який пояснив цареві, що найвища досконалість життя    —    пам’ятати в смертну мить про Нараяну, Махараджа Парікшіт пізнав таємницю звільнення і став досконалою душею. Махараджі Парікшіту судилось через сім днів покинути тіло, отож він вирішив весь цей час безперервно пам’ятати про Господа, спілкуючись із Ним через розповіді «Шрімад-Бгаґаватам», щоб покинути тіло у повній свідомості присутности Господа Шрі Крішни, Верховної Душі.
Коли «Шрімад-Бгаґаватам» слухають у викладі найманих читців, це зовсім не те, що слухати трансцендентні оповіді від відданих за прикладом Махараджі Парікшіта. Махараджа Парікшіт був душа, що усвідомила Абсолютну Істину, Шрі Крішну, Бога-Особу. Корисливий матеріаліст    —    це не самосвідома душа, і вдаючи слухання «Шрімад-Бгаґаватам», він прагне певної матеріальної вигоди. Бажану матеріальну користь такі слухачі отримати отримають, слухаючи «Шрімад-Бгаґаватам» і від найманих читців, однак така тижнева імітація слухання «Шрімад-Бгаґаватам» має мало що спільного з тим, що робив Махараджа Парікшіт.
Кожна розважлива людина повинна слухати «Шрімад- Бгаґаватам» від самосвідомої душі і не ловитися на гачок професійних читців. І слухати «Шрімад-Бгаґаватам» треба до кінця життя, щоб завше перебувати в трансцендентному товаристві Господа і таким чином звільнитися.
Махараджа Парікшіт уже порвав будь - які стосунки з царством та родиною, найбажанішими для матеріаліста принадами, однак ще усвідомлював себе як матеріальне тіло. Він хотів, безперервно спілкуючись із Господом, скинути з себе ці пута.