ШБ 2.7.37

देवद्विषां निगमवर्त्मनि निष्ठितानां
पूर्भिर्मयेन विहिताभिरद‍ृश्यतूर्भि: ।
लोकान् घ्नतां मतिविमोहमतिप्रलोभं
वेषं विधाय बहु भाष्यत औपधर्म्यम् ॥ ३७ ॥
дева-двіша̄м̇ ніґама-вартмані нішт̣гіта̄на̄м̇
пӯрбгір майена віхіта̄бгір адр̣ш́йа-тӯрбгіх̣
лока̄н ґгната̄м̇ маті-вімохам атіпралобгам̇
вешам̇ відга̄йа багу бга̄шйата аупадгармйам

Synonyms

дева - двіша̄мненависників Господніх відданих; ніґамаВед; вартманіна шляху; нішт̣гіта̄на̄мутверджених; пӯрбгіх̣ракетами; майенавеликим вченим Майею; віхіта̄бгіх̣зроблені; адр̣ш́йа-тӯрбгіх̣невидимі в небі; лока̄нвсіляких планет; ґгната̄мубивць; маті-вімохамспантеличення; атіпралобгамдуже привабливі; вешамшати; відга̄йазробивши так; баху бга̄шйатеговоритиме дуже багато; аупадгармйамдругорядні засади релігії.

Translation

Коли безбожники, добре обізнані на ведичній науці, нищитимуть жителів різних планет з невидимих ракет у небі, збудованих завдяки великому вченому Майі, Господь спантеличить їх, прийшовши у привабливому образі Будди і проповідуючи другорядні релігійні засади.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Втілення Господа Будди, за яке тут ідеться,    —    це не той Будда, про якого відомо з сучасної історії людства. Згідно з поясненням Шріли Джіви Ґосвамі, у цьому вірші йде мова про втілення Будди з іншої епохи Калі. За життя одного Ману минає понад сімдесят Калі-юґ, і за одної з них з’являється Будда, якого описано тут. Господь Будда приходить на Землю, коли люди з головою поринають у матеріалізм, і проповідує прості заповіді релігійного життя. Так, ахімса сама по собі не становить засаду релігії, але для людини, яка хоче жити справжнім релігійним життям, це важлива якість. Це проста заповідь, заснована на здоровому глузді, яка радить не робити зла жодній тварині чи істоті, бо все зло обернеться на самого лиходія. Проте щоб засвоїти цю заповідь і не чинити ніякого насильства, треба спочатку засвоїти дві інші засади    —    бути смиренним і відкинути всяку гординю. Не виховавши в собі смирення і не відкинувши гординю, неможливо бути незлобивим і вільним від насильства. А коли людина вже живе без насильства, їй треба вчитися терплячости й простоти. Вона повинна вшановувати великих вчителів релігії та духовних провідників, приборкувати чуття, виховувати в собі неприв’язаність до родини та дому, віддано служити Господу і т. д. Врешті-решт людина повинна визнати верховенство Господа і стати Його відданим. Усе інше поза цим    —    не релігія. У релігії всі приписи ставлять у центр Бога. Якщо заповіді якогось вчення не ставлять у центр Бога, то це просто правила моралі, які являють собою лише другорядні релігійні принципи і які об’єднують під єдиною назвою упадгарма, тобто «те, що наближує до релігії».