Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.6.43-45
Текст
дакша̄дайо йе бгавад-а̄дайаш́ ча
сварлока-па̄ла̄х̣ кгаґалока-па̄ла̄
нр̣лока-па̄ла̄с талалока-па̄ла̄х̣
йе йакша-ракшораґа-на̄ґа-на̄тга̄х̣
йе ва̄ р̣шін̣а̄м р̣шабга̄х̣ піт̣Р̣̄н̣а̄м̇
даітйендра-сіддгеш́вара-да̄навендра̄х̣
кӯшма̄н̣д̣а-йа̄до-мр̣ґа-пакшй-адгіш́а̄х̣
йат кін̃ча локе бгаґаван махасвад
оджах̣-сахасвад балават кшама̄ват
ш́рі-хрі-вібгӯтй-а̄тмавад адбгута̄рн̣ам̇
таттвам̇ парам̇ рӯпавад асва-рӯпам
Послівний переклад
ахам — я (Брахмаджі); бгавах̣ — Господь Шіва; йаджн̃ах̣ — Господь Вішну; іме — ці всі; праджа̄-іш́а̄х̣ — батько живих істот; дакша-а̄дайах̣ — Дакша, Марічі, Ману та інші; йе — ті; бгават — ти; а̄дайах̣ ча — і ті, хто склав обітницю безшлюб’я (Санат-кумара та його брати); сварлока-па̄ла̄х̣ — повелителі райських планет ; кгаґалока - па̄ла̄х̣ — проводарі мандрівників у просторі; нр̣лока-па̄ла̄х̣ — повелителі людей; талалока-па̄ла̄х̣ — повелителі нижчих планет; ґандгарва — жителі Ґандгарвалоки; відйа̄дгара — жителі планети Від’ядгара; ча̄ран̣а-іш́а̄х̣ — повелителі чаран; йе — а також інші; йакша — повелителі якшів; ракша — демони ; ураґа — змії; на̄ґа-на̄тга̄х̣ — повелителі Наґалоки (що розміщена нижче від Землі); йе — інші; ва̄ — також; р̣шін̣а̄м — мудреців; р̣шабга̄х̣ — голова; пітР̣̄н̣а̄м — предків; даітйа-індра — проводарі безбожників; сіддга-іш́вара — правителі планет Сіддгалоки (космічні мандрівники); да̄нава-індра̄х̣ — правителі тих, хто не належить до аріїв; анйе — крім них; ча — також; йе — ті; прета — мертві тіла; піш́а̄ча — злі духи; бгӯта — джини; кӯшма̄н̣д̣а — окремий тип злих духів; йа̄дах̣ — мешканці вод; мр̣ґа — звірі; пакші-адгіш́а̄х̣ — велетенські орли; йат — геть усе; кім ча — і всі; локе — у світі; бгаґават — наділене бгаґою, надзвичайною могутністю; махасват — вищістю; оджах̣-сахасват — видатною розумовою та чуттєвою силою ; балават — міццю; кшама̄ват — вибачливістю; ш́рі — красою; хрі — що соромляться чинити неправедно; вібгӯті — багатства; а̄тмават — наділені інтелектом; адбгута — дивовижний; арн̣ам — рід; таттвам — точна істина; парам — трансцендентна; рӯпават — ніби форма; асва-рӯпам — не форма Господа.
Переклад
Я сам [ Брахма ] , Господь Шіва , Господь Вішну , великі прабатьки живих істот (Дакша, Праджапаті та інші), ви [Нарада і Кумари], півбоги раю, як-от Індра і Чандра, правителі планет Бгурлоки, правителі земних і нижчих планет, правителі планет ґандгарв, від’ядгар, Чараналоки, повелителі якшів, ракшасів та ураґів, великі мудреці, великі демони, великі безбожники, великі космічні мандрівники, а також мерці, злі духи, дияволи, джини, кушманди, великі водяні істоти, великі звірі та птахи тощо — одно слово, геть усе, що відзначається своєю могутністю, достоїнствами, видатними розумовими здібностями і чуттєвою снагою, силою, вибачливістю, красою, скромністю, багатством і шляхетним походженням — з формою і безформне, — може видатись достеменною істиною або формою Господа, але насправді не є таким. Це все лише частка трансцендентної енерґії Господа.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Перелічені тут особи: спочатку Брахмаджі, перша жива істота у всесвіті, тоді Господь Шіва, Господь Вішну, Нарада та інші могутні півбоги, люди, надлюди, мудреці, ріші, а також нижчі створіння незвичайної сили чи достоїнств, у тому числі мерці, нечиста сила, злі духи, джини, мешканці вод, птахи і звірі, — можуть скидатися на Верховного Господа, але насправді жоден з них не є Верховний Господь. Кожен з них наділений лише часткою Його могутніх енерґій. Людей слабшого розуму вражають дивовижні явища матеріальної природи, так-от дикуни тремтять перед величчю блискавки, велетенського баньянового дерева або височезної гори в джунґлях. Таких нерозвинених людей заворожує найменший прояв Господньої енерґії. Людину на вищому щаблі розвитку зачаровує могутність півбогів та півбогинь. Тих, кого вражає могутність Господніх створінь, але хто не має достовірних знань щодо Самого Господа, називають шактами, тобто шанувальниками великої могутности. Сучасних вчених також зачаровують дивовижні причинно-наслідкові зв’язки природних явищ, і тому вони теж шакти. Поступово такі примітивні люди піднімаються до рівня сауріїв (що поклоняються богові сонця) і ґанапат’їв (що в особі Ґанапаті поклоняються людському загалу, маючи людей за джаната-джанардан, дарідра-нараян і т. д.). Далі в пошуках вічносущої душі вони приходять на рівень поклоніння Господу Шіві, а тоді — до поклоніння Господеві Вішну, Наддуші, чи іншому прояву Господа Крішни, нічого не знаючи про Нього Самого, Ґовінду, відначального Вішну. Існують також ті, що поклоняються своїй расі, національності, птахам, звірям, злим духам, чортам і т. ін. Серед загалу побутує теж поклоніння Шанідеві, повелителю скрути, та Шіталадеві, богині віспи. Є багато нетямущих людей, що поклоняються людському загалові або бідноті. Отже, різні люди, громади і прошарки суспільства поклоняються тим чи іншим проявам Господньої сили, хибно визнаючи якусь могутню істоту за Бога. Але в цьому вірші Брахмаджі роз’яснює, що жоден з них не є Верховний Господь. Вони пишаються пір’ям, позиченим у відначального Всемогутнього Господа Шрі Крішни. Коли Господь Крішна радить у «Бгаґавад-ґіті» поклонятись Йому одному, треба розуміти, що, поклоняючись Господеві Крішні, ми само собою поклоняємось також усім, кого згадано в даному вірші, бо Він, Господь Крішна, охоплює Собою все.
Коли у ведичних писаннях Господа описано як безформного, треба розуміти, що всі вищезгадані форми, які пізнають у межах всесвіту, являють собою лише різні прояви трансцендентних енерґій Господа, і жодна з них насправді не становить трансцендентної форми Господа. Проте коли Господь справді сходить на Землю чи деінде у всесвіті, бідні на розум люди хибно визнають Його за одного з-поміж себе і через те уявляють собі Трансцендентну Реальність безформною або безособистісною. Насправді Господь не безформний, і Його форма аж ніяк не належить до розмаїття форм у межах всесвіту. Треба намагатись усвідомити істину про Господа, дотримуючись настанов Брахмаджі.