ШБ 2.6.28

ПОЯСНЕННЯ: Усе людство прагне до душевного спокою або всесвітнього миру, проте не знає, як досягнути цього ідеалу. Встановити такий мир у всьому світі можна тільки приносячи жертви і вдаючись до аскез. У «Бгаґавад-ґіті» (5.29) сказано:

«Як відомо карма-йоґам, всіма жертвопринесеннями і аскезами насолоджується насправді Верховний Господь, і підтримує їх також Він. Крім того, вони знають, що Господь    —     верховний володар усіх планет і справжній друг усіх живих істот. Завдяки цьому знанню карма-йоґи поступово у товаристві бездомісних відданих самі перетворюються на чистих відданих Господа і дістають нагоду звільнитися з матеріального рабства».

Складати жертву навчив нас Брахма, відначальна жива істота в матеріальному світі. Слово «жертва» вказує на посвяту власних інтересів задля задоволення когось іншого. Так відбувається будь-яка діяльність. Кожна людина жертвує чимось заради інших, нехай то буде заради сім’ї, товариства, громади, країни або й усього людства. Але досконалими всі такі жертви стають тільки тоді, коли їх виконують задля Верховної Особи, Господа. Господь    —    володар усього сущого, Він    —    друг усіх живих створінь, це Він підтримує життя жертводавця, і Він же постачає його всім потрібним для проведення цих офір    —    а отже всі жертви слід складати тільки для того, щоб удовольнити Його, і нікого іншого.

Свою енерґію жертвують усі: на розвиток освіти, соціальний та економічний проґрес, на заходи загального поліпшення людського добробуту, проте йти на жертви заради Господа, як вчить «Бгаґавад-ґіта», не хоче ніхто. Тому миру на землі немає. Якщо люди бажають-таки миру, їм слід складати жертви верховному володарю і другу всіх живих істот.