ВІРШ 14
ТЕКСТ 14
Текст
Текст
віш́веш́варе драшт̣арі бгакті-йоґах̣
та̄ват стхавійах̣ пурушасйа рӯпам̇
крійа̄васа̄не прайатах̣ смарета
вишвешваре драш̣т̣ари бхакти-йогах̣
та̄ват стхавӣях̣ пуруш̣ася рӯпам̇
крия̄васа̄не праятах̣ смарета
Послівний переклад
Дума по дума
йа̄ват — доки; на — не; джа̄йета — розвиває; пара — трансцендентне; аваре — матеріальне; асмін — у цій формі; віш́ва - іш́варе — Господа усіх світів ; драшт̣арі — у тому , хто споглядає; бгакті-йоґах̣ — віддане служіння; та̄ват — доти; стгавійах̣ — грубий матеріаліст; пурушасйа — вірат-пуруші; рӯпам — всесвітню форму; крійа̄-аваса̄не — завершивши виконувати свої обов’язки; прайатах̣ — з належною увагою; смарета — повинен згадувати.
я̄ват – докато; на – не; джа̄йета – развие; пара – трансцендентален; аваре – светски; асмин – в тази форма на; вишва-ӣшваре – Повелителят на всички светове; драш̣т̣ари – на този, който вижда; бхакти йогах̣ – предано служене; та̄ват – дотогава; стхавӣях̣ – материалистът; пуруш̣ася – на вира̄т̣-пуруш̣а; рӯпам – вселенска форма; крия̄-аваса̄не – завършвайки изпълнението на предписаните задължения; праятах̣ – с необходимото внимание; смарета – трябва да помни.
Переклад
Превод
Доки грубий матеріаліст не розвинув бажання з любов’ю служити Верховному Господеві, свідкові всієї діяльности трансцендентного та матеріального світів, він повинен щодня, виконавши визначені йому обов’язки, зосереджувати розум в медитації на всесвітню форму Господа.
Докато не развие стремеж към любовно служене на Върховния Бог, чийто взор обхваща и трансценденталния, и материалния свят, материалистът трябва да медитира върху вселенската форма на Бога, завършвайки изпълнението на предписаните си задължения.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь бачить усе, що відбувається у всіх світах — і матеріальних , і трансцендентних . Іншими словами, Верховний Господь — найвищий володар і найвища особа, яка насолоджується в усіх світах. Це саме сказано і в «Бгаґавад-ґіті» (5.29). Духовний світ — це прояв внутрішньої енерґії Господа, а матеріальний — це прояв Його зовнішньої енерґії. Живі істоти належать до Його межової енерґії, і за своїм вибором вони можуть жити або у трансцендентному, або матеріальному світі. Матеріальний світ погано підходить для життя істот, тому що, хоча вони духовно єдині з Господом, у матеріальному світі вони зумовлені законами матеріальної природи. Господь хоче, щоб усі живі істоти — Його невід’ємні частки — жили разом з Ним у трансцендентному світі. Саме для того, щоб просвітити знанням зумовлені душі матеріального світу, Господь дає Веди та всі інші явлені писання, які виразно закликають зумовлені душі повернутись додому, до Бога. На жаль, зумовлені живі істоти, незважаючи на постійні троїсті страждання зумовленого життя, не виявляють серйозного бажання повернутися до Бога. Причина цього — хибний шлях, який вони обрали для себе, і неправильний спосіб життя, заснований на суміші гріха та доброчестя. Деякі — ті, хто діє доброчесно, — починають відновлювати свої втрачені стосунки з Господом, проте вони не на силі осягнути особистісного аспекту Господа.
Істинна мета життя полягає в тому, щоб встановити стосунки з Господом і служити Йому. Це природне становище живих істот. Проте тим, хто дотримується імперсональних уявлень і хто не може з любов’ю служити Господеві, радять медитувати на Його безособистісний аспект, вірат-рупу (всесвітню форму). Хоч тим способом, хоч іншим, але треба постаратись відродити свої забуті стосунки з Господом, якщо ми взагалі хочемо досягнути справжнього щастя і повернути собі своє природне становище існування без кайданів. Для менш розумних початківців існує метод медитації на безособистісний аспект, вірат-рупу(всесвітню форму Господа); цей метод поступово наділяє людину якостями, потрібними, щоб піднятися до рівня стосунків з особою Господа. Даний вірш радить медитувати на вірат-рупу, докладно описану в попередній главі. Так можна усвідомити, що всі планети, моря, гори, річки, птахи, звірі, люди, півбоги, все доступне нашому зору — це просто різні частини Господньої форми вірат. Така свідомість також є свого роду медитацією на Абсолютну Істину. Коли людина починає над цим розмірковувати, у неї розвиваються божественні якості. Такій людині весь світ здається щасливою й мирною обителлю для всього людства. Без медитації на Бога, особистісної чи безособистісної, усі добрі якості людини покриваються хибними уявленнями про своє природне становище. Людині без вищого знання про Бога весь світ здається пеклом.
Върховният Бог обхваща с взора си всички светове – както материалните, така и трансценденталните. С други думи, Върховният Бог е висшият повелител и наслаждаващ се във всички светове, което се потвърждава в Бхагавад-гӣта̄ (5.29). Духовният свят е проявление на неговата вътрешна енергия, а материалният свят – на външната му енергия. Живите същества са негова междинна енергия и по свой избор могат да живеят или в трансценденталния, или в материалния свят. Материалният свят не е подходящо място за живите същества – те са духовно еднакви с Бога, но когато попаднат в материалния свят, стават обусловени от законите му. Богът иска всички живи същества, негови неотделими частици, да живеят с него в трансценденталния свят. Всички Веди и свещени писания имат една цел – да просветят обусловените души от материалния свят и да ги върнат вкъщи, обратно при Бога. Но за съжаление, въпреки че непрекъснато са изложени на тристранните страдания на обусловения живот, обусловените живи същества не се стремят да се върнат при Бога. Причина за това е неправилният живот, който водят, объркани в греховете и добродетелите си. Тези, които извършват праведни дела, започват да възстановяват изгубената си връзка с Бога, но не са в състояние да разберат личностния му аспект. Истинската цел на живота е човек да се свърже с Бога и да му служи. Служенето на Бога е естественото състояние на живите същества. Но на имперсоналистите, които не могат да служат на Бога с любов, се препоръчва да медитират върху безличностния му аспект, вира̄т̣-рӯпа (вселенската форма). При всички случаи обаче човекът трябва да се опита да възроди забравените си отношения с Бога, ако иска да постигне истинско щастие в живота си и да се върне в естественото си, свободно състояние. Като медитират върху безличностния аспект, вира̄т̣-рӯпа (вселенската форма на Бога), не много интелигентните начинаещи постепенно придобиват качествата, които са необходими за лично общуване с Бога. Тези стихове препоръчват човек да медитира върху вира̄т̣-рӯпа, описана подробно в предишната глава, за да може да разбере, че всички неща, които вижда около себе си – планетите, моретата, планините, реките, птиците, животните, човешките същества и полубоговете, – не са нищо друго, освен различни части на вира̄т̣, формата на Бога. Размишляването за това също е вид медитация върху Абсолютната Истина; когато човек започне да я извършва, у него се развиват божествени качества и целият свят се превръща за него в щастлива и мирна обител. Без медитация върху Бога в личностния или в безличностния му аспект неверните представи на човека за естественото му положение задушават всичките му добри качества. Без такова висше знание целият свят се превръща за него в ад.