Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.1.20
Текст
вімӯд̣гам̇ мана а̄тманах̣
йаччгед гха̄ран̣айа̄ дгіро
ханті йа̄ тат-кр̣там̇ малам
Послівний переклад
раджах̣—ґуною страсти в природі; тамобгйа̄м—також ґуною невігластва в природі; а̄кшіптам — збуджений; вімӯд̣гам — оманений; манах̣ — розум; а̄тманах̣ — власний; йаччгет — слід виправити; дга̄ран̣айа̄ — зосередженням ( на Вішну); дгірах̣—вмиротворений; ханті—знищує; йа̄—весь цей; тат- кр̣там — що вони породили; малам — бруд.
Переклад
Розум людини завжди збуджує страсть, ґуна матеріальної природи, і вводить в оману невігластво, інша матеріальна ґуна. Однак зв’язок з Вішну дає змогу звільнитися від впливу цих ґун і, очистившись від бруду, який вони породжують, знайти вмиротворення.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Люди, які перебувають переважно під впливом ґун страсти та невігластва, не мають шансів по-справжньому утвердитись на трансцендентному рівні усвідомлення Бога. Володіти знанням про Верховну Істину можуть тільки ті, хто діє в ґуні добра. Вплив ґун страсти й невігластва виявляється у жадобі до багатства та жінок. Надто ласі до багатства та жінок люди можуть очистити свої нахили тільки постійно пам’ятаючи Вішну в Його непроявленому, безособистісному аспекті. Імперсоналісти та моністи — це переважно люди під впливом ґун страсти й невігластва. Вони вважають себе за звільнених душ, але нічого не відають про трансцендентний особистісний аспект Абсолютної Істини. Їхні серця, насправді, нечисті, бо вони не мають знання про особистісний аспект Абсолюту. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що минає сотні народжень, поки філософ-імперсоналіст віддається Богові-Особі. Тому, щоб початківець-імперсоналіст мав змогу поступово піднятися до рівня, на якому він зможе усвідомити Бога в Його особистісному аспекті, філософія пантеїзму дає йому нагоду усвідомити повсюдну присутність Бога.
У своїй вищій формі пантеїзм уже не допускає безособистісного уявлення про Абсолютну Істину, а натомість вчить шукача істини бачити Абсолютну Істину також і в сфері діяльности так званої матеріальної енерґії. Будь-який утвір матеріальної енерґії можна гармонійно зв’язати з Абсолютом, якщо вдатись до відданого служіння. Бажання служити — це сама сутність природи живої енерґії. Чистому відданому Господа відоме мистецтво перетворювати в дух усе що завгодно силою свого бажання віддано служити. І тільки в такому відданому служінні теорія пантеїзму знаходить своє досконале втілення.