ШБ 1.9.36

व्यवहितपृतनामुखं निरीक्ष्य
स्वजनवधाद्विमुखस्य दोषबुद्ध्या ।
कुमतिमहरदात्मविद्यया य-
श्चरणरति: परमस्य तस्य मेऽस्तु ॥ ३६ ॥
вйавахіта-пр̣тана̄-мукгам̇ нірікшйа
сва-джана-вадха̄д вимукгасйа доша-буддгйа̄
куматім ахарад а̄тма-відйайа̄ йаш́
чаран̣а-ратіх̣ парамасйа тасйа ме ’сту

Synonyms

вйавахітастоячи на відстані; пр̣тана̄воїни; мукгамобличчя; нірı̄кшйадивлячись; сва-джанана родичів; вадга̄твід вбивства; вімукгасйатого, хто відмовляється; доша-буддгйа̄через осквернений інтелект; куматімнедостатнє знання; ахаратрозвіяв; а̄тма-відйайа̄трансцендентним знанням; йах̣Він, що; чаран̣адо стіп; ратіх̣потяг; парамасйаВсевишнього; тасйадля Нього; мемій; астунехай буде.

Translation

Коли Арджуна оглядав воїнів та командувачів на полі бою і його розум, здавалось, вкрило невігластво, Господь розвіяв це невігластво, давши Арджуні трансцендентне знання. Нехай Його лотосові стопи вічно притягають мене.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Царі та воєначальники мали стояти попереду воїнів, що билися    —    такі були правила справжнього бою. Царі та командувачі не були схожі на нинішніх президентів чи міністрів оборони. Вони не залишались вдома, полишаючи на нещасних воїнів чи найманців воювати одне з одним. Можливо, для сучасної демократії це норма, але коли існувала справжня монархія, на трон не сідали виборні боягузи, котрих обрано, не враховуючи їхніх особистих якостей. З описів битви на Курукшетрі видно, що всі головнокомандувачі обох сторін, Дрона, Бгішма, Арджуна, Дурйодгана та інші, під час битви не лежали в ліжку. Вони брали активну участь у битві, для якої обирали місце подалі від осель мирного населення. Це означає, що неповинні цивільні люди були в безпеці від усіх наслідків битви між прибічниками двох претендентів на трон. Громадян не повинно було цікавити, що саме відбувається на полі бою. Сидів на троні Дурйодгана чи Арджуна,    —    піддані мали в кожнім разі сплачувати до царської казни чверть свого доходу. Всі командувачі обидвох сторін на полі битви Курукшетра стали в першій лаві лицем до ворога, і коли Арджуна побачив їх усіх, серце йому стислося від співчуття. Його охопила скорбота: ради імперії він мав убивати своїх рідних. Його зовсім не лякало величезне військо, яке вишикував проти нього Дурйодгана. Він, милостивий відданий Господа, був за природою неприв’язаний до матеріального і тому вирішив не битися заради матеріальних набутків. Однак до такого рішення призвів брак знання. Тому у вірші сказано, що його інтелект був осквернений. Він був відданий Господа та Його вічний супутник, тому, як з’ясовано у четвертій главі «Бгаґавад-ґіти», його інтелекту не могла торкнутися скверна. Лише позірно його інтелект занечистився, бо інакше не було б нагоди звістити вчення «Бгаґавад-ґіти» на добро всіх занечищених зумовлених душ, які в ілюзії вважають себе за матеріальне тіло і лишаються у матеріальному рабстві. «Бгаґавад-ґіту» дано зумовленим душам світу на те, щоб вони змогли відкинути хибне уявлення, що тіло і душа тотожні, і поновити вічні стосунки душі з Верховним Господом. Господь повідав атма-від’ю, трансцендентне знання щодо Себе, насамперед для добра всіх зацікавлених істот з усього всесвіту.