ШБ 1.9.36
Devanagari
व्यवहितपृतनामुखं निरीक्ष्य
स्वजनवधाद्विमुखस्य दोषबुद्ध्या ।
कुमतिमहरदात्मविद्यया य-
श्चरणरति: परमस्य तस्य मेऽस्तु ॥ ३६ ॥
स्वजनवधाद्विमुखस्य दोषबुद्ध्या ।
कुमतिमहरदात्मविद्यया य-
श्चरणरति: परमस्य तस्य मेऽस्तु ॥ ३६ ॥
Verse text
вйавахіта-пр̣тана̄-мукгам̇ нірікшйа
сва-джана-вадха̄д вимукгасйа доша-буддгйа̄
куматім ахарад а̄тма-відйайа̄ йаш́
чаран̣а-ратіх̣ парамасйа тасйа ме ’сту
сва-джана-вадха̄д вимукгасйа доша-буддгйа̄
куматім ахарад а̄тма-відйайа̄ йаш́
чаран̣а-ратіх̣ парамасйа тасйа ме ’сту
Synonyms
вйавахіта — стоячи на відстані; пр̣тана̄ — воїни; мукгам — обличчя; нірı̄кшйа — дивлячись; сва-джана — на родичів; вадга̄т — від вбивства; вімукгасйа — того, хто відмовляється; доша-буддгйа̄ — через осквернений інтелект; куматім — недостатнє знання; ахарат — розвіяв; а̄тма-відйайа̄ — трансцендентним знанням; йах̣ — Він, що; чаран̣а — до стіп; ратіх̣ — потяг; парамасйа — Всевишнього; тасйа — для Нього; ме — мій; асту — нехай буде.
Translation
Коли Арджуна оглядав воїнів та командувачів на полі бою і його розум, здавалось, вкрило невігластво, Господь розвіяв це невігластво, давши Арджуні трансцендентне знання. Нехай Його лотосові стопи вічно притягають мене.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Царі та воєначальники мали стояти попереду воїнів, що билися — такі були правила справжнього бою. Царі та командувачі не були схожі на нинішніх президентів чи міністрів оборони. Вони не залишались вдома, полишаючи на нещасних воїнів чи найманців воювати одне з одним. Можливо, для сучасної демократії це норма, але коли існувала справжня монархія, на трон не сідали виборні боягузи, котрих обрано, не враховуючи їхніх особистих якостей. З описів битви на Курукшетрі видно, що всі головнокомандувачі обох сторін, Дрона, Бгішма, Арджуна, Дурйодгана та інші, під час битви не лежали в ліжку. Вони брали активну участь у битві, для якої обирали місце подалі від осель мирного населення. Це означає, що неповинні цивільні люди були в безпеці від усіх наслідків битви між прибічниками двох претендентів на трон. Громадян не повинно було цікавити, що саме відбувається на полі бою. Сидів на троні Дурйодгана чи Арджуна, — піддані мали в кожнім разі сплачувати до царської казни чверть свого доходу. Всі командувачі обидвох сторін на полі битви Курукшетра стали в першій лаві лицем до ворога, і коли Арджуна побачив їх усіх, серце йому стислося від співчуття. Його охопила скорбота: ради імперії він мав убивати своїх рідних. Його зовсім не лякало величезне військо, яке вишикував проти нього Дурйодгана. Він, милостивий відданий Господа, був за природою неприв’язаний до матеріального і тому вирішив не битися заради матеріальних набутків. Однак до такого рішення призвів брак знання. Тому у вірші сказано, що його інтелект був осквернений. Він був відданий Господа та Його вічний супутник, тому, як з’ясовано у четвертій главі «Бгаґавад-ґіти», його інтелекту не могла торкнутися скверна. Лише позірно його інтелект занечистився, бо інакше не було б нагоди звістити вчення «Бгаґавад-ґіти» на добро всіх занечищених зумовлених душ, які в ілюзії вважають себе за матеріальне тіло і лишаються у матеріальному рабстві. «Бгаґавад-ґіту» дано зумовленим душам світу на те, щоб вони змогли відкинути хибне уявлення, що тіло і душа тотожні, і поновити вічні стосунки душі з Верховним Господом. Господь повідав атма-від’ю, трансцендентне знання щодо Себе, насамперед для добра всіх зацікавлених істот з усього всесвіту.