Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.8.22

ПОЯСНЕННЯ: На духовному тілі Бога-Особи є особливі знаки, що відрізняють Його тіло від тіл будь-яких інших істот. У цьому вірші вказані деякі з них    —    все це є особливі ознаки тіла Господа. Господь може виглядати як один із нас, проте особливі тілесні ознаки завжди вирізняють Його з-поміж усіх інших. Шріматі Кунті вважала, що вона, жінка, недостойна дивитись на Господа. У жінок, шудр(класу робітників) та двіджа-бандгу, занепалих нащадків трьох вищих соціальних станів, інтелект розвинутий недостатньо, і вони не можуть осягнути трансцендентної науки про духовне ім’я Верховної Абсолютної Істини, Його славу, якості, форми тощо. Такі люди, хоча духовні розваги Господа недосяжні для них, мають можливість бачити Його у формі арча-віґрахи; Господь сходить у матеріальний світ у цій формі, щоб дарувати ласку всім падшим душам включно із згаданими вище: жінками, шудрами й двіджа-бандгу. Такі падші душі не здатні сприйняти нічого поза межами матерії, і тому Господь, виявляючи Свою милість, входить як Ґарбгодакашаї Вішну в кожний з незліченних усесвітів; зі схожої на лотос ямки посередині Його трансцендентного живота виростає лотос, і на ньому народжується Брахма, перша жива істота всесвіту. Через це Господа називають Панкаджанабгі. Господь Панкаджанабгі приходить як арча-віґраха (трансцендентна форма), що проявлена в різних елементах: створена в розумі, зроблена з дерева, з металу, з коштовних каменів, намальована фарбами, зроблена з землі, намальована на піску і т. ін. Всі ці форми Господа завжди прикрашають ґірлянди з лотосів, а щоб привабити увагу невідданих, чий розпалений розум завше занурений у матеріальні суперечки, в храмі має панувати атмосфера миру і спокою. Ті, хто практикує медитацію, поклоняються формі Господа, що в розумі. Отже, Господь поширює Свою милість і на жінок, шудр та двіджа- бандгу    —    їм потрібно тільки відвідувати якийсь з Його храмів і поклонятися там Господній формі, що дана для них на поклоніння. Ці відвідувачі храму ні в якому разі не є ідолопоклонниками, як проголошують деякі бідні на знання люди. Всі великі ачар’ї повсюди встановлювали такі храми для поклоніння, так виявляючи свою ласку до менш розумних. Людині, що насправді належить до категорії шудр і жінок або й нижчої, не слід виставляти себе за таку, що перевершила рівень храмового поклоніння.

Споглядати Господа треба починаючи від Його лотосових стіп, і поступово піднімати погляд до стегон, стану, грудей і обличчя. Поки очі не навчені споглядати лотосові стопи Господа, дивитися на Його лице передчасно. Шріматі Кунті була Господеві тіткою, а тому не подивилася одразу на лотосові стопи    —    Господь міг почутися ніяково. Отож, щоб не ставити Господа в незручне становище, Кунтідеві спершу подивилася не на Його стопи, а вище, одразу на стан, тоді поступово перевела погляд на обличчя, і вже потім опустила очі до лотосових стіп Господа. Описавши коло, вона дотримала заведеного порядку.