ШБ 1.7.12

ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна надзвичайно ласкавий до падших душ, і тому у формі Своїх втілень Він особисто приходить до живих істот різних видів і бере участь у їхній щоденній діяльності. Якщо оповідь за історичну подію, хоч би коли вона відбувалася, пов’язана з діяльністю Господа, до неї слід ставитись як до трансцендентної оповіді про Господа. Без Крішни всі доповняльні писання, як то Пурани і «Махабгарата», були б звичайними оповідями чи історичними хроніками. Але в них є Крішна, і тому це    —    трансцендентні твори. Слухаючи їх, ми одразу встановлюємо трансцендентний зв’язок із Господом. «Шрімад-Бгаґаватам»    —    це одна з Пуран, але Пурана особлива, бо стрижень його будови    —    діяння Господа; в інших, натомість, Пуранах за Господа згадано тільки побіжно. Тому Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу назвав «Шрімад-Бгаґаватам» бездоганною Пураною. Є певний розряд малорозумних прихильників «Бгаґавата Пурани», які відразу хочуть насолоджуватися описом Господніх діянь з Десятої пісні, нехтуючи потребу зрозуміти спершу попередні Пісні. Помилково гадаючи, буцім інші Пісні не пов’язані з Крішною, вони беруться читати Десяту пісню, але то радше з дурного, ніж великого, розуму. Цей вірш звернений саме до таких читачів: він з’ясовує, що інші Пісні «Бгаґаватам» не менш значущі, аніж десята. Не зрозумівши повною мірою перших дев’яти Пісень, братися до Десятої не варто. Крішна і Його чисті віддані, як-от Пандави, перебувають на одному рівні. Крішна завжди разом зі Своїми відданими, що мають з Ним різноманітні раси, а чисті віддані, як Пандави, завжди разом з Крішною. Віддані нерозривно поєднані з Господом, і розірвати їхнього зв’язку неможливо. Тому всі оповіді про відданих    —    це завжди крішна-катга, тобто оповіді про Господа.