ШБ 1.5.8

श्रीनारद उवाच
भवतानुदितप्रायं यशो भगवतोऽमलम् ।
येनैवासौ न तुष्येत मन्ये तद्दर्शनं खिलम् ॥ ८ ॥
ш́рӣ-на̄рада ува̄ча
бгавата̄нудіта-пра̄йам̇
йаш́о бга
ґавато ’малам
йенаіва̄сау на тушйета
манйе тад дарш́анам̇ кгілам

Synonyms

ш́рі-на̄радах̣Шрі Нарада; ува̄часказав; бгавата̄тобою; анудіта-пра̄йаммайже не оспівана; йаш́ах̣слава; бгаґаватах̣Бога-Особи; амаламнайчистіша; йенакотрою; еванесхибно; асауВін (Бог-Особа); нане; тушйетавтішений; манйевважаю; татту; дарш́анамфілософію; кгіламнижчу.

Translation

Шрі Нарада сказав: Ти майже нічого не зробив, щоб поширити піднесену і найчистішу славу Бога-Особи. Але філософія, яка не тішить трансцендентних чуттів Господа, нічого не варта.

Purport

ПОЯСНЕННЯ:  Індивідуальна д у ш а та Верховна Д у ш а, Бог-Особа, вічно зв’язані природними стосунками вічного слуги та вічного пана. Господь поширив Себе в живі істоти, щоб приймати від них любовне служіння, і тільки воно здатне вдоволити і Господа, і живі істоти. В’ясадева, великий вчений, уклав багато творів, що є викладом Вед, і вінцем їхнім є філософія «Веданти», але жодна з цих праць не підносила хвалу Богові-Особі безпосередньо. Сухі філософські розумування, навіть якщо вони стосуються трансцендентної науки про Абсолют, не приваблюють, коли прямо не вславлюють Самого Господа. Бог-Особа    —    це вінець трансцендентного усвідомлення. Абсолют, коли Його усвідомлюють як безособистісний Брахман чи локалізовану Наддушу, Параматму, не дає такого трансцендентного блаженства, яке дарує найвище осягнення слави Його Особи.
«Веданта-даршану» створив сам В’ясадева. Але навіть він, її автор, лишався невдоволений. То чи дістане трансцендентне блаженство той, хто читає або слухає «Веданту», якщо не звернеться безпосередньо до пояснень самого автора, В’ясадеви? З цього стає очевидно: потрібно було, щоб автор «Веданта-сутри» пояснив її у формі «Шрімад-Бгаґаватам».