Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.5.13

ПОЯСНЕННЯ: Більшість людей від природи мають смак до писаного слова. Людині притаманно прагнення чути й читати з авторитетних джерел про щось, ще невідоме для неї, однак нині цей потяг визискують, пропонуючи їй нікчемні книжки, що насичені матеріалістичною чуттєвою тематикою. Це найрізноманітніші твори світської поезії та спекулятивні мудрування, що більшою чи меншою мірою створені під впливом майі, і в кінцевім рахунку скеровані на задоволення чуттів. Ці твори    —    непотріб у справжньому розумінні цього слова, але непотріб вигадливо прикрашений, щоб привернути увагу людей невеликого інтелекту. Живі істоти привертаються до такої літератури і чимдалі більше заплутуються в матеріальні тенета, на тисячі й тисячі життів втрачаючи можливість звільнитись. Природно, що Шрі Нарада Ріші, найліпший з вайшнав, співчуває нещасливим жертвам базгранини і радить Шрі В’ясадеві скласти трансцендентний твір, який має бути привабливий і водночас може дарувати звільнення від усякого роду рабства. Шріла В’ясадева чи його представники гідні зробити це, бо навчені бачити речі під правильним кутом зору. Шріла В’ясадева і його представники мають чистий розум завдяки духовному просвітленню, тверді в обітницях завдяки відданому служінню, і сповнені рішучости визволити падші душі, що гибіють серед матеріальної діяльности. Падші душі жадібні до свіжої інформації і прагнуть отримувати її щодня, а трансценденталісти, як ось В’ясадева чи Нарада, на силі погамувати цей голод нескінченним потоком новин із духовного світу. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що матеріальний світ    —    це лише частина всього творіння, а Земля    —    лише часточка всього матеріального світу.

По всьому світі є тисячі письменників; вони вже створили тисячі й тисячі творів, що їх вистачить цілому людству на тисячі й тисячі років. На жаль, жодному письменникові не вдалося принести на землю мир та спокій. Чому? Бо в цих творах немає й тіні духовности. Тому стражденному людству й дані ведичні писання, насамперед «Бгаґавад-ґіта» та «Шрімад-Бгаґаватам», що мають принести жадану свободу від страждань, спричинених матеріальною цивілізацією, що висотує з людину саму її життєву силу. «Бгаґавад-ґіта»    —     це послання Самого Господа, що його записав В’ясадева, а «Шрімад-Бгаґаватам»    —    трансцендентна оповідь за діяння того ж Господа Крішни, і тільки ці діяння можуть дати живій істоті жаданий вічний мир та звільнити її від страждань. Отже, «Шрімад-Бгаґаватам» призначений для всіх живих істот у всьому всесвіті, і ціллю його є цілковито звільнити від усякого матеріального рабства. Укласти такі трансцендентні твори, які оповідають про ігри Господа, можуть тільки звільнені душі, як ось В’ясадева та його істинні представники, що повністю поринули в трансцендентне любовне служіння Господеві. Тільки таким відданим завдяки відданому служінню самі собою відкриваються Господні ігри та їхня трансцендентна природа. Ніхто інший не може ні знати, ні описати діянь Господа, навіть якщо багато років буде роздумувати про них. Описи, що їх містить «Бгаґаватам», такі достеменні й точні, що все, що було провіщене в цьому величному творі понад п’ять тисяч років тому, нині виповнюється до останньої краплини. Це означає, що автор прозирає у минуле, теперішнє й майбутнє. Такі звільнені особистості, як В’ясадева, досконалі не лише могуттям свого зору й мудрости    —    досконале і їхнє мислення, і слухове сприйняття, і почуття, і взагалі вся чуттєва діяльність. Чуття звільненої особи досконалі, бо тільки досконалими чуттями істота може служити владиці чуттів, Хрішікеші, Богові-Особі Шрі Крішні. Отже, «Шрімад-Бгаґаватам»    —    це досконалий опис вседосконалого Бога-Особи, а зробив його вседосконалий Шріла В’ясадева, укладач Вед.