Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.5.12

Текст

наішкармйам апй ачйута-бга̄ва-варджітам̇
на ш́обгате джн̃а̄нам алам̇ ніран̃джанам
кутах̣ пунах̣ ш́аш́вад абгадрам іш́варе
на ча̄рпітам̇ карма йад апй ака̄ран̣ам

Послівний переклад

наішкармйам  —  самоусвідомлення, свобода від наслідків діяльности задля плодів; апі  —  незважаючи на; ачйута  —  нехибимого Господа; бга̄ва  —  поняття; варджітам  —  позбавлений; на  —  не; ш́обгате  —  виглядає привабливо; джн̃а̄нам  —   трансцендентне знання; алам  —  поготів; ніран̃джанам  —  вільне від позначень; кутах̣  —  куди; пунах̣  —  знов; ш́аш́ват  —   завжди; абгадрам  —  протиприродна; іш́варе  —  Господу; на  —   не; ча  —  і; арпітам  —  піднесена; карма  —  діяльність задля плодів; йат апі  —  яка є; ака̄ран̣ам  —  безплідна.

Переклад

Знання, яке дає самоусвідомлення, навіть якщо воно цілковито вільне від матерії, не вабить, якщо в ньому немає поняття про Нехибимого [Бога]. Дарма й згадувати за діяльність задля плодів, що, коли не використовувана на віддане служіння Господеві, від самого початку приносить страждання і є минуща з природи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано вище, осуду варта не лише масова література, що не оспівує трансцендентної слави Господеві, але й ведичні писання та філософські праці, предметом яких є безособистісний Брахман, якщо в них не йдеться за віддане служіння. Як є підстави засуджувати філософські праці, що розглядають безособистісний Брахман, то годі й казати за звичайну діяльність задля плодів, що ніколи не має ціллю віддане служіння. Ні такого роду умоглядне знання, ні кармічна діяльність не на силі привести людину до вершини досконалости. Діяльність задля плодів, а саме її виконує людський загал, неодмінно пов’язана із стражданням    —     як не на початку, то вкінці. Дати щось така діяльність може, лише якщо використати її на віддане служіння Господеві. В «Бгаґавад-ґіті» також підтверджено, що плоди кармічної діяльности слід використовувати на служіння Господеві, бо інакше людина заплутується в тенетах матерії. Насолода від діяльности задля плодів по праву належить Богові-Особі, а тому якщо живі істоти використовують її на власне чуттєве задоволення, вона стає джерелом дошкульних турбот.