ШБ 1.2.34

ПОЯСНЕННЯ: Є безліч матеріальних усесвітів, і в кожному з них    —    незліченні планети, населені живими істотами, які перебувають під впливом різних ґун природи і на різних рівнях розвитку. Господь (Вішну) втілюється у кожному всесвіті, в усіх різновидах суспільств живих істот. Він являє Свої трансцендентні розваги тільки для того, щоб збудити в живих істотах бажання повернутися до Нього. Свого відначального трансцендентного становища Господь не змінює ніколи, хоча, залежно від умов, у яких Він втілюється,    —     часу, обставин та суспільства    —    здається, ніби Він проявляє Себе по-різному.

Іноді Він втілюється Сам, іноді вповноважує відповідну істоту діяти за Нього, але в кожному випадку мета однакова: Господь бажає, аби нещасні живі істоти повернулися додому, до Бога. Щастя, що його так прагнуть живі істоти, не знайти у жодному куточку незліченних матеріальних планет незліченних усесвітів. Жадане вічне щастя жива істота може знайти тільки в Божому царстві, але забутливі живі істоти, перебуваючи під впливом матеріальних ґун, нічого не знають про царство Бога. Тому, щоб поширювати вість Божого царства, Господь приходить або Сам у формі втілення, або діє через Свого істинного представника    —    достойного сина Божого. Такі Божі втілення та Божі сини несуть благу вість не лише людському суспільству    —    повернутись до Бога вони закликають представників спільнот усіх форм життя: і півбогів, і інших істот, що від людей відмінні.