Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.19.7

Текст

іті вйаваччгідйа са па̄н̣д̣авейах̣
пра̄йопавеш́ам̇ праті вішн̣у-падйа̄м
дадгау мукунда̄н̇
ґгрім ананйа-бга̄во
муні-врато мукта-самаста-сан̇
ґах̣

Послівний переклад

іті  —  так; вйаваччгідйа  —  вирішивши; сах̣  —  цар; па̄н̣д̣авейах̣  —  гідний нащадок Пандав; пра̄йа-упавеш́ам  —  постити, чекаючи на смерть; праті—до; вішн̣у-падйа̄м—берегу Ґанґи (що тече від лотосових стіп Господа Вішну); дадгау  —  віддав себе; мукунда-ан̇ґгрім  —  лотосовим стопам Господа Крішни; ананйа  — неухильно; бга̄вах̣  —  дух; муні-вратах̣  —  з обітницями мудреця; мукта  —  звільнений; самаста  —  від будь-якого; сан̇ґах̣  —  спілкування.

Переклад

Отож цар, гідний нащадок Пандав, вирішив влаштуватися при березі Ґанґи і постити там, нікуди не рухаючись, чекаючи смерти, так, щоб зрештою віддати себе лотосовим стопам Господа Крішни, хто єдиний на силі дарувати звільнення. Обірвавши так усяке спілкування і прив’язаності, він склав обітницю мудреця.

Коментар

Води Ґанґи освячують усі три світи разом з усіма богами та півбогами, бо плинуть від лотосових стіп Бога-Особи Вішну. Господь Крішна    —    це джерело, з якого постають усі вішну-таттви, а тому кожен, хто прийме притулок Його лотосових стіп, може звільнитися від усіх гріхів і також від наслідків образи, яку цар вчинив проти брахмани. Отож Махараджа Парікшіт вирішив медитувати на лотосові стопи Господа Шрі Крішни, кого називають Мукундою, або тим, хто дає звільнення будь-якого роду. Береги Ґанґи чи Ямуни надають можливість пам’ятати Господа повсякчас. Махараджа Парікшіт звільнився від усіх матеріальних зв’язків і став медитувати на лотосові стопи Господа Крішни. Це шлях до звільнення. Той, хто порвав зв’язки з матеріальним світом, вже ніколи не діятиме гріховно. А хто медитує на лотосові стопи Господа, вже звільнився від усіх наслідків вчинених гріхів. Матеріальний світ створений так, що, живучи в ньому, кожен неодмінно чинить гріхи, хоче він того чи ні. Ліпшого прикладу на це, як сам Махараджа Парікшіт, мабуть, не знайти. За ним втвердилася слава безгрішного, праведного царя, а проте і він став жертвою гріха, хоча завжди пильнував, щоб не чинити неправильних дій. Але й він був проклятий, однак що він був великий відданий Господа, то навіть такий підступ долі обернувся йому на користь. Найголовніше правило таке: ніколи не грішити свідомо і весь час пам’ятати лотосові стопи Господа, не відхиляючись думкою ні на що інше. Тільки якщо відданий налаштований саме так, Господь допоможе йому впевнено просуватися вперед на шляху до звільнення і зрештою досягти Своїх лотосових стіп. І навіть якщо відданий випадково згрішить, Господь врятує таку віддану Йому душу від наслідків усіх гріхів. Це потверджують усі священні писання.

сва-па̄да-мӯлам̇ бгаджатах̣ прійасйа
тйакта̄нй абга̄васйа харіх̣ пареш́ах̣
вікарма йач чотпатітам̇ катган̃чід
дгуноті сарвам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣

(Бгаґ. 11.5.42)