Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.19.24
Текст
віш́рабгйа віпра̄ іті кр̣тйата̄йа̄м
сарва̄тмана̄ мрійама̄н̣аіш́ ча кр̣тйам̇
ш́уддгам̇ ча татра̄мр̣ш́ата̄бгійукта̄х̣
Послівний переклад
татах̣ — що так; ча — і; вах̣ — вас; пр̣ччгйам — те, що треба спитати; імам — це; віпр̣ччге — дозвольте запитати; віш́рабгйа — гідні довіри; віпра̄х̣ — брахмани; іті — так; кр̣тйата̄йа̄м — з усіх обов’язків; сарва-а̄тмана̄ — кожним; мрійама̄н̣аіх̣ — і насамперед тими, хто на порозі смерти; ча — і; кр̣тйам — обов’язок; ш́уддгам — абсолютно правильний; ча — і; татра — в тому; а̄мр̣ш́ата — досконалими роздумами; абгійукта̄х̣ — пасує.
Переклад
О гідні довіри брахмани! Тепер я хотів би почути від вас, що мені належить зараз робити. Прошу вас, розваживши все як слід, скажіть мені, в чому полягають досконалі обов’язки кожної людини за будь-яких умов, і насамперед обов’язки тих, хто стоїть на порозі смерти.
Коментар
У цьому вірші цар задав ученим мудрецям два запитання. Перше запитання стосується обов’язків кожної людини за всіх умов, а друге — окремо обов’язків того, хто має скоро померти. З цих двох запитань запитання про обов’язок людини, на яку чекає смерть, важливіше, адже кожен обов’язково помре — або невдовзі, або за сто років. Неістотно, скільки саме проживе людина, важливо знати, що слід робити перед смертю. Ці два запитання Махараджа Парікшіт порушив і перед Шукадевою Ґосвамі, коли той прийшов, і власне весь «Шрімад-Бгаґаватам», від Другої пісні і до Дванадцятої, є відповіддю на ці два запитання. Висновок, який випливає з цього і який узгоджується з остаточними словами Самого Господа в «Бгаґавад-ґіті», полягає в тому, що суттю вічного обов’язку кожної живої істоти є служіння Господеві Шрі Крішні. Махараджі Парікшіту це було вже відомо, однак він хотів почути від великих мудреців, що зібралися там, одностайне підтвердження своїм думкам, так щоб виконувати свій обов’язок вже без ніяких вагань. Махараджа Парікшіт вжив важливе слово ш́уддга, «абсолютно правильний». Різні філософські школи пропонують різні методи, щоб пізнати трансцендентне, тобто усвідомити себе. Серед цих методів деякі належать до найвищої категорії, а деякі до середньої або нижчої. Метод найвищої категорії вимагає віддатися лотосовим стопам Господа і так врятуватись від усіх гріхів та їхніх наслідків.