Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.19.23
Текст
веда̄ йатга̄ мӯрті-дгара̄с трі-пр̣шт̣ге
неха̄тга на̄мутра ча каш́чана̄ртга
р̣те пара̄нуґрахам а̄тма-ш́ілам
Послівний переклад
сама̄ґата̄х̣ — зібрані; сарватах̣ — звідусіль; ева — певно; сарве — всі ви; веда̄х̣ — верховне знання; йатга̄ — як; мӯрті-дгара̄х̣ — уособлення; трі-пр̣шт̣ге — на планеті Брахми (що перебуває над трьома планетними системами — вищим, середнім та нижчим світами); на — не; іха — в цьому світі; атга — тоді; на — не; амутра — на тому світі; ча — також; каш́чана — будь-який інший; артгах̣ — інтерес; р̣те — крім одного; пара — іншим; ануґрахам — робити добро; а̄тма-ш́ілам — своя природа.
Переклад
Цар сказав: О великі мудреці! Те, що ви всі зібралися тут з різних частин усесвіту, — вияв вашої великої ласки. Ви не хто інші, як уособлене верховне знання, чиєю оселею є планета понад трьома світами [Сат’ялока], і тому ви від природи маєте схильність робити добро іншим. Окрім цього ніякого іншого інтересу ні в цьому житті, ні в наступному для вас не існує.
Коментар
Усі шість різновидів щедрот — багатство, сила, слава, краса, знання і зречення — беруть початок з якостей Абсолютного Бога-Особи. Живі істоти, що є невід’ємні частки Верховної Істоти, посідають усі ті якості частково, до сімдесяти восьми відсотків щонайбільше. В матеріальному світі ті якості (до сімдесяти восьми відсотків якостей Господа) вкриті матеріальною енерґією, як сонце буває вкрите хмарами. Сила сонця, вкритого хмарами, набагато менша проти його справжнього сяйва, і так само істинної природи живих істот, що посідають усі ті якості, майже не видно. Є три планетних системи: нижчі, середні й вищі світи. Люди Землі живуть на нижній межі середніх світів, а живі істоти, як-то Брахма та істоти його ранґу живуть у вищих світах, найвищий серед яких Сат’ялока. Жителі Сат’ялоки посідають усю мудрість Вед, і тому містична хмара матеріальної енерґії не застує їхнього зору. Через це вони відомі як уособлені Веди. Такі особистості, володіючи досконало і матеріальним, і трансцендентним знанням, не прагнуть для себе нічого. Вони — віддані, що практично вільні від бажань. У матеріальному світі їм немає чого прагнути, а в трансцендентному світі вони довершені самі у собі. Навіщо вони в такому разі приходять до цього світу? Вони сходять на різні планети як месії, щоб виконувати наказ Господа й рятувати падші душі. Вони спускаються на Землю за різних обставин і в місця з різними природними умовами, щоб робити добро людям світу. В цьому світі їм немає іншого діла, крім виправляти падші душі, що, оманені матеріальною енерґією, гибіють у матеріальнім бутті.