Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.15.7
Текст
ра̄джн̃а̄м̇ свайам̇вара-мукге смара-дурмада̄на̄м
теджо хр̣там̇ кгалу майа̄бгіхаташ́ ча матсйах̣
саджджікр̣тена дгануша̄дгіґата̄ ча кр̣шн̣а̄
Послівний переклад
йат — що Його ласкою; сам̇ш́райа̄т — силою; друпада-ґехам — в палаці царя Друпади; упа̄ґата̄на̄м — усіх зібраних; ра̄джн̃а̄м — царевичів; свайам̇вара-мукге — на церемонії вибору нареченого; смара-дурмада̄на̄м — виповнених хтивими думками; теджах̣ — силу; хр̣там — подолав; кгалу — точно; майа̄—мною; абгіхатах̣—протнута; ча—також; матсйах̣ — риба-мішень; саджджі-кр̣тена — напнувши лука; дгануша̄— тим луком; адгіґата̄—здобув; ча—також; кр̣шн̣а̄ — Драупаді.
Переклад
Лише завдяки Його ласці та силі я зумів взяти гору над усіма царевичами, що, повні хіті, зібралися в палаці царя Друпади на церемонію вибору нареченого. Стрілою з лука я протнув рибину-мішень і так здобув руку Драупаді.
Коментар
Драупаді, дочка царя Друпади, відзначалася надзвичайною вродою; коли вона стала на порі, здобути її руку запрагли майже всі царевичі. Однак Друпада Махараджа вирішив віддати дочку тільки за Арджуну і тому мусив вдатися до хитрощів. Під стелею підвісили рибину і заслонили її колесом. За умовами змагання претендент-царевич мав з лука поцілити в око тій рибині, що була за колесом, причому дивитися на саму мішень було заборонено. На землі стояв горщик з водою, в якій відбивалися риба-мішень і колесо, і цілитися треба було, дивлячись лише на тремтливе відображення на воді. Махараджа Друпада прекрасно знав, що виконати це завдання під силу лише Арджуні та ще Карні. Однак він хотів, щоб його дочка дісталася Арджуні. А серед царевичів, що їх Дгріштад’юмна, брат Драупаді, представляв їй, був і Карна. Драупаді, проте, спритно вилучила Карну з-посеред суперників Арджуни, передавши через Дгріштад’юмну, що не може прийняти за чоловіка когось нижчого від кшатрії. Становище вайшій та шудр у суспільстві менш важливе проти становища кшатрій. Карна ж був відомий як син теслі, шудри. На цій підставі Драупаді відхилила кандидатуру Карни. Коли Арджуна, перебраний за бідного брахману, влучив у мішень, що було дуже складним завданням, всі були вражені; претенденти, і Карна перший, почали жорстокий бій з Арджуною. Однак милістю Господа Крішни Арджуна, як завжди, зумів здобути блискучу перемогу над царевичами і завоювати безцінну руку Драупаді, званої ще Крішна̄. Тепер, після відходу Господа, що завдяки Його силі він мав таку могутність, Арджуна з жалем згадував усі ці події.