ШБ 1.15.24
Devanagari
प्रायेणैतद् भगवत ईश्वरस्य विचेष्टितम् ।
मिथो निघ्नन्ति भूतानि भावयन्ति च यन्मिथ: ॥ २४ ॥
मिथो निघ्नन्ति भूतानि भावयन्ति च यन्मिथ: ॥ २४ ॥
Verse text
пра̄йен̣аітад бгаґавата
іш́варасйа вічешт̣ітам
мітго ніґгнанті бгӯта̄ні
бга̄вайанті ча йан мітгах̣
іш́варасйа вічешт̣ітам
мітго ніґгнанті бгӯта̄ні
бга̄вайанті ча йан мітгах̣
Synonyms
пра̄йен̣а етат — майже через; бгаґаватах̣ — Бога - Особу; іш́варасйа — Господа; вічешт̣ітам — Його волею; мітгах̣ — одне одного; ніґгнанті — вбивають; бгӯта̄ні — живі істоти; бга̄вайанті — і також захищають; ча — також; йат — з Його; мітгах̣ — одне одного.
Translation
Насправді все те сталося верховною волею Господа, Бога- Особи. Отак деколи люди вбивають одне одного, а деколи захищають.
Purport
Антропологи обстоюють теорію про закон природного добору в боротьбі за існування. Однак вони не знають, що за цим законом природи стоїть вишня воля Верховного Бога-Особи. У «Бгаґавад-ґіті» теж сказано, що закони природи діють, корячись волі Господа. Тож якщо десь у світі панує мир, слід знати, що він запанував тільки завдяки добрій волі Господа. А якщо десь лад порушений, це робиться так само за верховною волею Господа. Без волі Господа не колихнеться і билинка в полі. Отже, якщо десь порушують установлені від Бога закони, між окремими людьми й цілими народами спалахують війни. Тому найнадійніший спосіб досягти миру — це упогодити все з встановленим від Господа законом. Цей закон такий: хоч би що ми робили, їли, жертвували чи віддавали, маємо робити це задля задоволення Господа. Нічого не слід робити, їсти, жертвувати чи давати у милостиню, якщо це суперечить Його волі. Мудрість ліпша за силу, а тому людина повинна вчитися розрізняти, що вдовольняє Господа, а що ні. Таким чином, цінність дії визначають за тим, чи вдовольняє вона Господа. Власним примхам місця немає. Єдине, чим ми повинні керуватися, — це задоволення Господа. Це — йоґах̣ кармасу кауш́алам, тобто діяльність, пов’язана з Верховним Господом. У цьому полягає мистецтво діяти досконало.