Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.15.25-26

Текст

джалаукаса̄м̇ джале йадван
маха̄нто ’дантй ан̣ійасах̣
дурбала̄н баліно ра̄джан
маха̄нто баліно мітгах̣
евам̇ балішт̣гаір йадубгір
махадбгір ітара̄н вібгух̣
йадӯн йадубгір анйонйам̇
бгӯ-бга̄ра̄н сан̃джаха̄ра ха

Послівний переклад

джалаукаса̄м  —  серед водяних істот; джале  —  у воді; йадват—  як заведено; маха̄нтах̣  —  більша; аданті  —  поглинає; ан̣ійасах̣  —  менших; дурбала̄н  —  слабкіших; балінах̣  —  сильніші; ра̄джан   —   царю ; маха̄нтах̣   —   сильніший ; балінах̣   —   менш сильного; мітгах̣—у двобої; евам—так; балішт̣гаіх̣  —   сильнішими; йадубгіх̣  —  нащадкам роду Яду; махадбгіх̣  —   той, хто має більше сили; ітара̄н  —  звичайних; вібгух̣  —  Верховний Бог-Особа; йадӯн  —  усіх Ядав; йадубгіх̣  —  Ядавам; анйонйам  —  одне одного; бгӯбга̄ра̄н  —  тягаря світу; сан̃джаха̄ра  —  поменшив; ха  —  в минулому.

Переклад

О царю, більші й сильніші істоти в океані поглинають менших та слабкіших, і так само Верховний Бог-Особа, аби поменшити тягар Землі, влаштував, щоб сильніші Ядави вбили слабкіших, а значніші    —    менш значних.

Коментар

Зумовлені душі в матеріальному світі прагнуть панувати над матеріальними ресурсами, і нерівність між ними призводить до того, що життям у матеріальному світі керують закони боротьби за виживання і добору найсильнішого. Саме це бажання панувати над матеріальною природою приводить істот до зумовленого існування. І щоб дати цим істотам, які хочуть імітувати Господа, можливість задовольнити своє прагнення, ілюзорна енерґія Господа створює нерівність між живими істотами у кожному з видів життя, роблячи одних сильнішими, а інших слабкішими. Бажання панувати над матеріальною природою і творінням природно призводить до нерівности, і через це набирає сили закон боротьби за існування. У духовному світі такої нерівности немає, і так само там немає боротьби за існування. В духовному світі немає боротьби за існування, тому що там всі існують вічно. Там немає нерівности, бо всі хочуть служити Верховному Господеві, і там ніхто не хоче імітувати Господа, тобто ставати споживачем. Власником усього, а також тим, хто насолоджується всім, є Господь, бо це саме Він створює все з живими істотами включно. Але в матеріальному світі під впливом майі (ілюзії) істоти забувають цей вічний зв’язок з Господом і через це стають зумовлені законами боротьби за існування та виживання найсильніших.