ШБ 1.15.21
Devanagari
तद्वै धनुस्त इषव: स रथो हयास्ते
सोऽहं रथी नृपतयो यत आनमन्ति ।
सर्वं क्षणेन तदभूदसदीशरिक्तं
भस्मन्हुतं कुहकराद्धमिवोप्तमूष्याम् ॥ २१ ॥
सोऽहं रथी नृपतयो यत आनमन्ति ।
सर्वं क्षणेन तदभूदसदीशरिक्तं
भस्मन्हुतं कुहकराद्धमिवोप्तमूष्याम् ॥ २१ ॥
Verse text
тад ваі дганус та ішавах̣ са ратго хайа̄с те
со ’хам̇ ратгі нр̣патайо йата а̄наманті
сарвам̇ кшан̣ена тад абгӯд асад іш́а-ріктам̇
бгасман хутам̇ кухака-ра̄ддгам івоптам ӯшйа̄м
со ’хам̇ ратгі нр̣патайо йата а̄наманті
сарвам̇ кшан̣ена тад абгӯд асад іш́а-ріктам̇
бгасман хутам̇ кухака-ра̄ддгам івоптам ӯшйа̄м
Synonyms
тат — той самий; ваі — певно; дганух̣ те — той самий лук; ішавах̣ — стріли; сах̣ — та сама; ратгах̣ — колісниця; хайа̄х̣ те — ті самі коні; сах̣ ахам — і я, той самий Арджуна; ратгі — воїн - колісничий; нр̣патайах̣ — усі царі; йатах̣ — що мені; а̄наманті — складали шану; сарвам — усе; кшан̣ена — за хвилю; тат — усе те; абгӯт — стало; асат — марне; іш́а — тому що Господь; ріктам — спустошення; бгасман — на попіл; хутам — узливання масла; кухака-ра̄ддгам — гроші, створені чарами; іва — наче; уптам — посіяні; ӯшйа̄м — в неродючу землю.
Translation
Лук Ґандіва і далі зі мною, і мої стріли ті самі, та сама і колісниця з кіньми, і я — той самий Арджуна, кого колись шанували всі царі. Однак як Господа Крішни не стало, все це вмить втратило цінність і зміст. Тепер це все так само марне, як узливання пряженого масла на попіл згаслого жертовного вогнища, як нагромадження грошей за допомогою чарівної палички чи засів насіння в землю, яка не родить.
Purport
Ми не раз зупинялись на тому, що пишатися з «позиченого пір’я» не слід. Уся енерґія й сила походять з верховного джерела, Господа Крішни; вони діють, поки Він того хоче, і зникають, коли Він їх забирає. Електричну енерґію отримують тільки з електростанції; і щойно електростанція перестає постачати енерґію, електричні лампи стають нічого не варті. Господь може Своєю верховною волею враз створити чи знищити всі ті енерґії. Без благословення Господа вся матеріальна цивілізація — просто дитяча забава. Поки батьки дозволяють дитині бавитися, все гаразд. Однак щойно батьки покличуть її, вона мусить покинути гру. Людська цивілізація та вся діяльність у ній мають бути упогоджені з верховним благословенням Господа, бо без нього весь поступ людства подібний до прикрашання мертвого тіла. У цьому вірші сказано, що мертва цивілізація та вся діяльність у ній подібна до узливання очищеного масла на попіл, до нагромадження грошей, створених чарівною паличкою, чи до висіву насіння в землю, яка не родить.