TEXT 5
TEKST 5
Текст
Tekst
пракр̣тім̇ віддгі ме пара̄м
джı̄ва-бгӯта̄м̇ маха̄-ба̄хо
йайедам̇ дга̄рйате джаґат
prakṛtiṁ viddhi me parām
jīva-bhūtāṁ mahā-bāho
yayedaṁ dhāryate jagat
Послівний переклад
Synonyms
апара̄—нижча; ійам—ця; ітах̣—крім цієї; ту—але; анйа̄м—інша; пракр̣тім—енерґія; віддгі—лише спробуй зрозуміти; ме—Мою; пара̄м—вищу; джı̄ва-бгӯта̄м—що містить у собі живих істот; маха̄- ба̄хо—о міцнорукий; йайа̄—якою; ідам—цей; дга̄рйате—використовують або розробляють; джаґат—матеріальний світ.
aparā – niższa; iyam – ta; itaḥ – oprócz tej; tu – ale; anyām – inna; prakṛtim – energia; viddhi – spróbuj zrozumieć; me – Moja; parām – wyższa; jīva-bhūtām – obejmująca żywe istoty; mahā-bāho – O potężnie uzbrojony; yayā – przez którego; idam – to; dhāryate – używana albo wykorzystywana; jagat – świat materialny.
Переклад
Translation
Окрім цих енерґій, о міцнорукий Арджуно, існує Моя інша, вища енерґія, до якої належать живі істоти, що використовують можливості, які надає їм нижча енерґія, матеріальна природа, і експлуатують її.
Oprócz tych energii, o potężny Arjuno, istnieje Moja wyższa energia, którą są wszystkie żywe istoty wykorzystujące zasoby tej niższej, materialnej natury.
Коментар
Purport
Тут сказано, що живі істоти належать до вищої природи (або енерґії) Верховного Господа. Нижча енерґія — це матерія, що проявлена в різних елементах: землі, воді, вогні, повітрі, ефірі, розумі, інтелекті та оманному его. Обидві форми матеріальної природи, а саме: груба (земля й т. ін.) і тонка (розум й т. ін.) є витворами нижчої енерґії. Живі істоти, які з різною метою використовують ці нижчі енерґії, являють собою вищу енерґію Верховного Господа, і завдяки саме цій енерґії функціонує весь матеріальний світ. Космічне проявлення було б недієздатним, якби його не приводила у рух вища енерґія, живі істоти. Енерґії завжди залежні від свого джерела, тобто Господь завжди контролює живих істот, — вони позбавлені незалежного існування. Живі істоти ніколи не зрівняються з Господом в могутності, як те гадають нерозумні люди. Відмінність живих істот від Господа описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (10.87.30) таким чином:
ZNACZENIE:
Werset ten wyraźnie mówi, iż żywe istoty należą do wyższej natury (czyli energii) Najwyższego Pana. Niższą energią jest materia zamanifestowana w takich elementach, jak: ziemia, woda, ogień, powietrze, eter, umysł, inteligencja i fałszywe ego. Obie formy materialnej natury, mianowicie „wulgarna” (ziemia itd.) i „subtelna” (umysł itd.), są produktami energii niższej. Żywe istoty, które wykorzystują niższą energię do różnych celów, same przynależą do wyższej energii Najwyższego Pana, i to właśnie dzięki tej energii cały materialny świat funkcjonuje. Manifestacja kosmiczna nie ma żadnej mocy działania, jeśli nie jest poruszana przez energię wyższą, żywą istotę. Energie zawsze są kontrolowane przez źródło energii, a zatem żywe istoty zawsze są kontrolowane przez Pana. Nie mają one niezależnej egzystencji. Nigdy nie posiadają takiej siły, jaką posiada Pan, jak to sobie mogą myśleć ludzie nieinteligentni. Różnica pomiędzy żywymi istotami i Panem została opisana w Śrīmad-Bhāgavatam (10.87.30) w sposób następujący:
тархім̇ на ш́а̄сйатеті нійамо дгрува нетаратга̄
аджані ча йан-майам̇ тад авімучйа нійантр̣ бгавет
самам ануджа̄ната̄м̇ йад аматам̇ мата-душт̣атайа̄
tarhi na śāsyateti niyamo dhruva netarathā
ajani ca yan-mayaṁ tad avimucya niyantṛ bhavet
samam anujānatāṁ yad amataṁ mata-duṣṭatayā
«О Вічний Всевишній! Якби втілені живі істоти були вічними й усепроникаючими, подібно до Тебе, то вони не були б підлеглі Тобі. Але якщо визнати, що живі істоти — це крихітні частки енерґії Твоєї Світлості, тоді одразу стає зрозумілою їхня покора Твоїй верховній владі. Тому справжнє визволення вимагає, щоб живі істоти цілковито віддавались на Твою ласку, і така відданість зробить їх щасливими. Лише відродивши своє вічне природне становище, вони зможуть самі бути правителями. Отже, люди з обмеженим знанням, які обстоюють моністичну теорію про цілковиту рівність Бога і живих істот, насправді керуються хибними та нечистими поглядами».
„O Wieczny Najwyższy! Gdyby wcielone żywe istoty były wieczne i wszechprzenikające tak jak Ty, nie byłyby wtedy pod Twoją kontrolą. Ale ponieważ są one Twoimi drobnymi energiami, podlegają Twojej najwyższej kontroli. Dlatego prawdziwe wyzwolenie polega na podporządkowaniu się żywych istot Twojej kontroli i to czyni je szczęśliwymi. Mogą być one kontrolerami tylko w tej konstytucjonalnej pozycji. Ludzie o ubogim zasobie wiedzy, będący zwolennikami monistycznej teorii, mówiącej, iż Bóg i żywe istoty są równe pod każdym względem, są w rzeczywistości zwodzeni przez błędne i nieczyste poglądy”.
Верховний Господь Кр̣шн̣а — єдиний правитель, і всі живі істоти підлеглі Йому. Ці живі істоти являють собою Його верховну енерґію, тому що якісно вони тотожні із Всевишнім, але кількісно вони ніколи не можуть зрівнятися з Господом у могутності. Експлуатуючи грубу й тонку нижчі енерґії (матерію), вища енерґія (жива істота) втрачає свій справжній духовний розум та інтелект. Ця забудькуватість виникає внаслідок впливу матерії на живу істоту. Але коли жива істота вивільняється з-під впливу ілюзорної матеріальної енерґії, вона досягає ступеня мукті, звільнення. Оманне его під впливом матеріальної ілюзії думає: «Я — матерія, й матеріальні надбання — мої». Істота усвідомлює своє справжнє становище тоді, коли вона відкидає матеріальні уявлення, включаючи ідею повноправної своєї рівності з Богом. Отже, можна зробити висновок, що Ґı̄та̄ підтверджує становище живої істоти як однієї з численних енерґій Кр̣шн̣и; і коли ця енерґія очищується від матеріальної скверни, вона цілковито усвідомлює Кр̣шн̣у і стає вільною.
Najwyższy Pan Kṛṣṇa jest jedynym kontrolerem i wszystkie żywe istoty są kontrolowane przez Niego. Te żywe istoty są Jego wyższą energią, ponieważ ich egzystencja jakościowo jest równa egzystencji Najwyższego. Jednak nie dorównują Panu wielkością mocy. Podczas eksploatacji energii niższej (materii „subtelnej” i „wulgarnej”), wyższa energia (żywa istota) zapomina o swojej prawdziwej – duchowej – inteligencji i umyśle. Przyczyną tego zapominania jest oddziaływanie na nią materii. Kiedy jednak uwalnia się ona spod wpływu złudnej energii materialnej, wtedy osiąga stan nazywany mukti, czyli wyzwolenie. Pod wpływem materialnej iluzji fałszywe „ego” myśli: „Jestem materią i materialne zdobycze należą do mnie”. Ze swojej właściwej pozycji zdaje ona sobie sprawę dopiero wtedy, kiedy uwalnia się od wszystkich idei materialnych, do których należy też koncepcja dorównania pod każdym względem Bogu. Gītā potwierdza to, iż żywa istota jest jedynie jedną z wielu energii Kṛṣṇy; kiedy zaś energia ta uwolni się od zanieczyszczeń materialnych, wtedy osiąga pełną świadomość Kṛṣṇy, czyli wyzwolenie.