TEXT 9
TEXT 9
Текст
Texte
локо ’йам̇ карма-бандганах̣
тад-артгам̇ карма каунтейа
мукта-сан̇ґах̣ сама̄чара
loko ’yaṁ karma-bandhanaḥ
tad-arthaṁ karma kaunteya
mukta-saṅgaḥ samācara
Послівний переклад
Synonyms
йаджн̃а-артга̄т—що виконується тільки задля Йаджн̃и, або Вішну; карман̣ах̣—ніж робота; анйатра—інакше; локах̣—світ; айам— цей; карма-бандганах̣—пута, що виникли; тат—Його; артгам— заради; карма — робота; каунтейа — син Кунтı̄; мукта-сан̇ґах̣ — звільнений від зв’язку; сама̄чара—роби це досконало.
yajña-arthāt: fait uniquement pour Yajña, ou Viṣṇu; karmaṇaḥ: le travail; anyatra: autrement; lokaḥ: monde; ayam: ce; karma-bandhanaḥ: enchaînement par l’action; tat: Lui; artham: uniquement pour; karma: l’action; kaunteya: ô fils de Kuntī; mukta-saṅgaḥ: libéré du contact; samācara: fais parfaitement.
Переклад
Translation
Будь-яку діяльність слід виконувати як жертвопринесення Вішн̣у, бо інакше вона стає причиною рабства в матеріальнім світі. Тому, о сину Кунтı̄, виконуй визначені тобі обов’язки задля Його вдоволення, і таким чином ти завжди будеш вільним від цього рабства.
L’action doit être accomplie en sacrifice à Viṣṇu, sinon elle enchaîne son auteur au monde matériel. Aussi, ô fils de Kuntī, remplis ton devoir afin de Lui plaire, et tu seras à jamais libéré des chaînes de la matière.
Коментар
Purport
Людина повинна працювати хоча б задля того, щоб підтримувати своє тіло, і тому для кожного конкретного соціального та духовного стану визначено обов’язки, що сприяють цьому. Йаджн̃а означає Господа Вішн̣у, або жертвопринесення. Всі жертвопринесення призначено на вдоволення Господа Вішн̣у. Веди наказують: йаджн̃о ваі вішн̣ух̣. Іншими словами, приписане жертвопринесення і безпосереднє служіння Господу Вішн̣у підпорядковано одній меті. Отже, свідомість Кр̣шн̣и також є йаджн̃а, яку треба здійснювати, як радить даний вірш. Система варн̣а̄ш́рама має аналогічну мету — вдоволення Господа Вішн̣у. Варн̣а̄ш́рама̄ча̄равата̄ пурушен̣а парах̣ пума̄н / вішн̣ур а̄ра̄дгйате (Вішн̣у Пура̄н̣а 3.8.8).
Comme il faut travailler, ne serait-ce que pour subvenir à ses besoins, les devoirs qui incombent à chaque individu selon sa nature et sa position sociale sont agencés de manière à lui permettre de gagner sa vie. Le mot yajña peut aussi bien désigner les oblations que le Seigneur, Viṣṇu, car selon les Védas, yajño vai viṣṇuḥ, les sacrifices ne visent qu’à Sa satisfaction. Autrement dit, servir directement le Seigneur, Viṣṇu, revient à faire toutes les oblations recommandées. La conscience de Kṛṣṇa est donc bel et bien la forme de yajña que préconise notre verset. Plaire à Viṣṇu est également le but de l’institution du varṇāśrama. Varṇāśramācāravatā puruṣeṇa paraḥ pumān/viṣṇur ārādhyate. (Viṣṇu Purāṇa 3.8.8)
Кожен повинен працювати задля вдоволення Вішн̣у. Будь-яка інша діяльність в матеріальному світі стає причиною рабства, бо як добрі, так і погані чинки мають свої наслідки, а будь-які наслідки сковують діяча. Отже, щоб задовольнити Кр̣шн̣у (тобто Вішн̣у), необхідно діяти в свідомості Кр̣шн̣и. Виконуючи таку діяльність, жива істота перебуває в звільненому стані. Це — велике мистецтво, і спочатку воно потребує дуже досвідченого керівника. Тому початківець повинен старанно трудитись під керівництвом досвідченого відданого Господа Кр̣шн̣и або безпосередньо під керівництвом Самого Господа Кр̣шн̣и (як це припало Арджуні). Ніщо не повинно здійснюватись в ім’я чуттєвого задоволення, все треба робити заради того, щоб вдовольнити Господа. Така діяльність не лише врятує людину від кармічних наслідків, але й поступово підніме її до трансцендентного любовного служіння Господеві, — єдине, що може вивести живу істоту в царство Бога.
Il faut donc agir pour la satisfaction du Seigneur, car toute autre forme d’activité accomplie dans le monde matériel est cause d’asservissement. En effet, les bonnes actions comme les mauvaises ont pour conséquence d’enchaîner leur auteur. C’est pourquoi il faut œuvrer dans la conscience de Kṛṣṇa, afin de plaire à Kṛṣṇa (ou Viṣṇu), car en agissant ainsi, on se situe au niveau libéré. Cet art d’agir demande, au départ, l’aide d’un guide expérimenté. Il faut donc mener à bien nos activités selon les directives d’un dévot de Kṛṣṇa, ou de Kṛṣṇa Lui-même (comme ce fut le cas pour Arjuna). Il ne faut jamais agir pour satisfaire ses sens, mais bien pour plaire à Kṛṣṇa. Ainsi serons-nous non seulement libérés de toute conséquence matérielle, mais aussi nous éléverons-nous progressivement jusqu’au service transcendantal du Seigneur, service d’amour qui seul mène au royaume de Dieu.