TEXT 7
VERSO 7
Текст
Texto
пр̣ччга̄мі тва̄м̇ дгарма-саммӯд̣га-чета̄х̣
йач чгрейах̣ сйа̄н ніш́чітам̇ брӯхі тан ме
ш́ішйас те ’хам̇ ш́а̄дгі ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам
pṛcchāmi tvāṁ dharma-sammūḍha-cetāḥ
yac chreyaḥ syān niścitaṁ brūhi tan me
śiṣyas te ’haṁ śādhi māṁ tvāṁ prapannam
Послівний переклад
Sinônimos
ка̄рпан̣йа—внаслідок скнарості; доша—внаслідок слабкості; упахата—викликаний; сва-бга̄вах̣—характеристики; пр̣ччга̄мі—я запитую; тва̄м—тебе; дгарма—релігія; саммӯд̣га—збитий з панталику; чета̄х̣—в серці; йат—що; ш́рейах̣—кращий; сйа̄т—може бути; ніш́чітам — упевнено; брӯхі — скажи; тат — це; ме — Мені; ш́ішйах̣ — учень; те — Твій; ахам — я; ш́а̄дгі — навчи; мам — мене; тва̄м—Тобі; прапаннам—того, хто підкорився.
kārpaṇya — da avareza; doṣa — pela fraqueza; upahata — sendo afligido; sva-bhāvaḥ — características; pṛcchāmi — estou perguntando; tvām — a Você; dharma — religião; sammūḍha — confuso; cetāḥ — no coração; yat — que; śreyaḥ — melhor; syāt — pode ser; niścitam — com certeza; brūhi — diga; tat — isso; me — para mim; śiṣyaḥ — discípulo; te — Seu; aham — sou; śādhi — apenas instrua; mām — a mim; tvām — a Você; prapannam — rendido.
Переклад
Tradução
Кволість змусила мене втратити самовладання; я вже не бачу, в чому ж полягає мій обов’язок, вкажи мені правильний шлях. Тепер я Твій учень і вручаю Тобі свою душу. Прохаю, навчи мене.
Agora estou confuso quanto ao meu dever e perdi toda a compostura devido à reles fraqueza. Nesta condição estou Lhe pedindo que me diga com certeza o que é melhor para mim. Aqui estou, Seu discípulo e uma alma rendida a Você. Por favor, instrua-me.
Коментар
Comentário
Саму природу влаштовано так, що будь-які матеріальні дії створюють труднощі. Ускладнення виникають на кожнім кроці, і тому треба звернутись до істинного духовного вчителя, який зможе вказати нам мету життя і шлях до неї. Вся ведична література радить звернутись до істинного духовного вчителя, який допоможе виплутатись з життєвих ускладнень, що виникають всупереч нашим бажанням. Вони — як та лісова пожежа, яка займається раптово, хоча, як здається, ніхто і не підпалював лісу. Подібним чином збудовано і світ: життєві труднощі з’являються самі по собі, незалежно від нашого бажання. Ніхто не бажає пожежі, однак вона виникає й турбує нас. Тому ведична мудрість радить задля розв’язання проблем життя та духовного самоусвідомлення звернутись по допомогу до духовного вчителя, який належить до ланцюга учнівської послідовності. Істинний духовний вчитель дає цілісне, довершене знання. Тому варто звернутись до нього заради того, щоб вивільнитись з матеріальних тенет. Таким є значення цього вірша.
Pelo processo da própria natureza, o sistema completo das atividades materiais é uma fonte de perplexidade para todos. A cada passo há perplexidade, e portanto convém que a pessoa se aproxime de um mestre espiritual genuíno que possa dar-lhe orientação apropriada para alcançar o propósito da vida. Todos os textos védicos nos aconselham a nos aproximarmos de um mestre espiritual autêntico para nos libertarmos das perplexidades existentes na vida, que surgem contra nossa vontade. São como um incêndio na floresta que de alguma maneira começa a queimar sem ter sido ateado por ninguém. De modo semelhante, a situação do mundo é tal que as perplexidades da vida aparecem automaticamente, sem que queiramos tal confusão. Ninguém quer o incêndio, mas ele ocorre, e ficamos perplexos. A sabedoria védica, portanto, aconselha que, para solucionar as perplexidades da vida e para entender a ciência da solução, a pessoa deve aproximar-se de um mestre espiritual que esteja na sucessão discipular. Aquele que tem um mestre espiritual autêntico está em condições de saber tudo. Ninguém deve, portanto, permanecer nas perplexidades materiais, mas a todos convém aproximar-se de um mestre espiritual. Este é o significado deste verso.
Кого ж погноблюють матеріальні труднощі? Тих, хто не розуміє суттєвих проблем життя. У Бр̣хад-а̄ран̣йака Упанішаді (3.8.10) таку людину описано подібним чином: йо ва̄ етад акшарам̇ ґа̄рґй авідітва̄сма̄л лока̄т праіті са кр̣пан̣ах̣—«людина, яка зрадила свою людську природу й покидає світ, мов кішка чи собака, не вирішивши проблем життя й не зрозумівши науки самоусвідомлення, нагадує скнару, що не вміє скористатись із свого багатства». Існування в людському тілі є дорогоцінний привілей, який необхідно використати, щоб розв’язати проблеми життя, і тому той, хто не використовує таку можливість, є скнара. І навпаки, бра̄хман̣а — це той, хто розумно використовує своє тіло для того, щоб розв’язати всі життєві проблеми. Йа етад акшарам̇ ґа̄рґі відітва̄сма̄л лока̄т праіті са бра̄хман̣ах̣.
Quem é o homem imerso em perplexidades materiais? É aquele que não entende os problemas da vida. No Bṛhad-āraṇyaka Upaniṣad (3.8.10), o homem perplexo recebe a seguinte descrição: yo vā etad akṣaraṁ gārgy aviditvāsmāl̐ lokāt praiti sa kṛpaṇaḥ. “Avaro é aquele que, estando na plataforma humana, não resolve os problemas da vida e então deixa este mundo como os cães e gatos, sem compreender a ciência da auto-realização.” Esta forma de vida humana é uma dádiva muito valiosa para a entidade viva que pode utilizá-la para resolver os problemas da vida; portanto, quem não faz o devido uso desta oportunidade é avarento. Por outro lado, há o brāhmaṇa, ou aquele que é assaz inteligente em utilizar este corpo para resolver todos os problemas da vida. Ya etad akṣaraṁ gārgi viditvāsmāl̐ lokāt praiti sa brāhmaṇaḥ.
Кр̣пан̣а, скнари, марно гають час і виявляють надмірну прив’язаність до родини, суспільства, країни тощо, на основі своїх матеріалістичних уявлень про життя. Часто-густо люди дуже сильно прив’язуються до сімейного життя, а саме: до дружини, дітей та інших родичів, але насправді це — «шкіряна хвороба». Кр̣пан̣а вважає, що зможе захистити членів родини від смерті, або гадає, що сім’я та суспільство зможуть врятувати від її коси його самого. Такі ж нахили можна спостерігати і в нижчих тварин, які також турбуються про своє потомство. Однак Арджуна був розумною людиною, він усвідомлював, що причина його труднощів полягає в любові до родичів та бажанні захистити їх від смерті. Він розумів, що повинен битись, однак слабкість заважала йому виконувати свій обов’язок. Тому він попрохав Господа Кр̣шн̣у, вищого духовного вчителя, винести певне рішення. Він припиняє дружні розмови й звертається до Кр̣шн̣и як до вчителя. Розмови між учителем та учнем завжди серйозні, і саме такої розмови з Кр̣шн̣ою, визнаним духовним учителем, прагне Арджуна. Отже, Кр̣шн̣а — це перший духовний учитель, який викладає науку Бгаґавад-ґı̄ти, а Арджуна є перший учень, який осягає її. Те, як Арджуна сприймає Бгаґавад- ґı̄ту, описано в ній самій, але все ж таки деякі «ерудити» запевняють, що треба віддатись не Кр̣шн̣і як особі, а «ненародженому в Кр̣шн̣і». Однак немає різниці між внутрішньою та зовнішньою сутністю Кр̣шн̣и. Якщо ж не усвідомлена ця одвічна істина, то не варто навіть і намагатись збагнути Бгаґавад-ґı̄ту.
Os kṛpaṇas, ou avaros, vivendo sua concepção material, perdem seu tempo com excessiva afeição pela família, sociedade, país, etc. Devido à “doença da pele” é freqüente apegar-se à vida familiar, ou seja, à esposa, filhos e outros membros. O kṛpaṇa pensa que é capaz de proteger da morte os membros da sua família; ou ele pensa que sua família ou a sociedade em que vive podem salvá-lo das garras da morte. Tal apego familiar pode ser encontrado mesmo em animais inferiores, que também cuidam dos filhos. Sendo inteligente, Arjuna podia compreender que sua afeição pelos membros da família e seu desejo de protegê-los da morte eram as causas de sua perplexidade. Embora pudesse compreender que seu dever de lutar o aguardava, ainda assim, devido à reles fraqueza, ele não conseguia cumprir seus deveres. Por isso, ele está pedindo que o Senhor Kṛṣṇa, o mestre espiritual supremo, dê uma solução definitiva. Ele se apresenta a Kṛṣṇa como discípulo e quer parar com conversas amigáveis. Os diálogos entre mestre e discípulo são sérios, e agora Arjuna quer falar mui seriamente diante do mestre espiritual conceituado. Kṛṣṇa é portanto o mestre espiritual original que transmitiu a ciência do Bhagavad-gītā, e Arjuna é o primeiro discípulo dedicado a compreender o Gītā . Como Arjuna compreende o Bhagavad-gītā está declarado no próprio Gītā. E todavia, tolos eruditos mundanos explicam que ninguém precisa submeter-se a Kṛṣṇa como pessoa, mas ao “não-nascido que existe dentro de Kṛṣṇa”. Não há diferença entre o interior e o exterior de Kṛṣṇa. E aquele que não captou esta compreensão só faz tolices ao tentar entender o Bhagavad-gītā.