Skip to main content

TEXT 39

ТЕКСТ 39

Текст

Текст

еша̄ те ’бгіхіта̄ са̄н̇кгйе
буддгір йоґе тв іма̄м̇ ш́р̣н̣у
буддгйа̄ йукто йайа̄ па̄ртга
карма-бандгам̇ праха̄сйасі
эша̄ те ’бхихита̄ са̄н̇кхйе
буддхир йоге тв има̄м̇ ш́р̣н̣у
буддхйа̄ йукто йайа̄ па̄ртха
карма-бандхам̇ праха̄сйаси

Послівний переклад

Пословный перевод

еша̄—усю цю; те—тобі; абгіхіта̄—що описана; са̄н̇кгйе—в аналітичному вивченні; буддгіх̣—інтелект; йоґе—в роботі, що виконується не заради користі; ту—але; іма̄м—це; ш́р̣н̣у—тільки послухай; буддгйа̄—інтелектом; йуктах̣—погоджений; йайа̄—яким; па̄ртга—син Пр̣тги; карма-бандгам—пута кармічних наслідків; праха̄сйасі—ти можеш звільнитися від.

эша̄ — этот; те — тебе; абхихита̄ — описанный; са̄н̇кхйе — аналитически; буддхих̣ — разум; йоге — в деятельности не ради плодов; ту — но; има̄м — этот; ш́р̣н̣у — слушай; буддхйа̄ — разумом; йуктах̣ — соединенный; йайа̄ — которым; па̄ртха — о сын Притхи; карма-бандхам — от бремени греха; праха̄сйаси — оставишь.

Переклад

Перевод

Досі Я описував тобі аналітичний шлях пізнання, тепер же послухай, як можна досягти цього ж знання, виконуючи безкорисливу діяльність. О сину Пр̣тги, опанувавши таке знання і діючи відповідно, ти зможеш звільнитись від кайданів карми.

До сих пор Я излагал тебе это знание аналитически, а теперь буду говорить о нем с точки зрения бескорыстной деятельности. О сын Притхи, действуя в соответствии с этим знанием, ты освободишься от рабства последствий своей деятельности.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Нірукті, ведичний словник, тлумачить слово са̄н̇кгйа як «те, що докладно описує явища» й водночас слово са̄н̇кгйа стосується філософії, яка розглядає істинну природу душі. Йоґа ж включає в себе владання своїми чуттями. Намір Арджуни не брати участі в битві ґрунтується на прагненні до задоволення своїх почуттів. Забувши про свій першорядний обов’язок, він хотів ухилитись від битви, вважаючи, що, зберігши життя родичів і близьких, він буде щасливішим, ніж завоювавши царство ціною вбивства своїх братів й кузенів, синів Дгр̣тара̄шт̣ри. Так чи інакше, він керувавсь бажанням задовольняти свої почуття. Чи він говорить про сумнівне щастя, здобуте внаслідок перемоги над родичами, чи про щастя бачити їх живими — в кожнім випадку мова йде про його особисті інтереси, в жертву яким він приносить мудрість й обов’язок. Тому Кр̣шн̣а хоче пояснити Арджуні, що, вбивши тіло свого діда, він не вб’є власне його душу, адже всі індивідуальні душі, включно з Самим Господом, вічні: вони існували індивідуально в минулому, існують як індивідуальності тепер і залишаться індивідуальними живими істотами в майбутньому, — всі ми вічно є індивідуальні духовні душі. Ми лише міняємо наші тіла як одяг, однак зберігаємо нашу індивідуальність навіть після того, як вивільнюємось із пут матеріальних оболонок. Отже, Господь Кр̣шн̣а докладно і дуже образно описав Арджуні природу душі й тіла. Таке аналітичне знання, яке всебічно описує душу і тіло, за визначенням словника Нірукті є са̄н̇кгйа. Але ця са̄н̇кгйа не має ніякого зв’язку з філософією са̄н̇кгйі атеїста Капіли. Задовго до самозванця Капіли філософію са̄н̇кгйа виклав, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, істинний Господь Капіла, втілення Господа Кр̣шн̣и, який повідав її Своїй матері Девахӯті. Він точно пояснив, що пуруша, тобто Верховний Господь, є активне начало, і що Він створює матеріальний світ одним Своїм поглядом на пракр̣ті. Тієї ж думки дотримуються Веди й Ґı̄та̄. У Ведах описано, як Господь, кинувши погляд на пракр̣ті, запліднив її безмежно малими індивідуальними душами. Всю діяльність цих індивідуальних душ в матеріальному світі спрямовано на чуттєве задоволення, і люди в цьому світі, зачаровані матеріальною енерґією, вважають, що насолоджуються. Така спрямованість розуму зберігається аж до останнього етапу звільнення, коли жива істота бажає злитись в одне ціле з Господом. Це — остання пастка ма̄йі, ілюзії чуттєвої втіхи, і лише після багатьох життів, що проведені в такому прагненні до почуттєвого задоволення, велика душа віддає себе Ва̄судеві, Господу Кр̣шн̣і, й тим завершує свої пошуки вищої істини.

Согласно ведическому словарю «Нирукти», слово сан̇кхйа̄ означает «дисциплина, подробно описывающая вещи и явления». Санкхья — это философия, которая описывает истинную природу души, а йога — это практика, помогающая обуздать свои чувства. Желание Арджуны уклониться от сражения было не что иное, как потворство собственным чувствам. Забыв о своем первоочередном долге, он хотел отказаться воевать, поскольку думал, что, сохранив жизнь своим родным и близким, обретет большее счастье, чем то, которое принесет ему царство, завоеванное ценой гибели его двоюродных братьев, сыновей Дхритараштры. Делая свой выбор, он руководствовался эгоистическим стремлением удовлетворить прихоти своих чувств. Счастье, которое принесет Арджуне победа в сражении, так же как и счастье, которое он испытает, увидев своих сородичей живыми и невредимыми, основано на его личных интересах, ради которых он был готов пренебречь своим долгом и поступить вопреки рассудку. Поэтому Кришна хотел объяснить Арджуне, что, убив тело своего деда, он не убьет его душу. Господь рассказал ему о том, что все индивидуальные существа, включая Самого Господа, вечно остаются таковыми: они были личностями в прошлом, являются ими в настоящем и сохранят свою индивидуальность в будущем. Все мы вечно являемся индивидуальными душами. Мы меняем тела, как одежду, но сохраняем свою индивидуальность, даже когда сбрасываем с себя оковы материального тела и обретаем освобождение. Господь Кришна очень ясно и подробно описал Арджуне природу души и тела. Такое всестороннее описание души и тела по определению словаря «Нирукти» называют санкхьей. Эта санкхья не имеет ничего общего с философией санкхьи атеиста Капилы. Задолго до появления самозванца Капилы и его санкхьи истинная философиясанкхьи была изложена в «Шримад-Бхагаватам» Господом Капилой, воплощением Господа Кришны, который объяснил ее Своей матери Девахути. Он учил, что пуруша, Верховный Господь, действует и что Он создает материальный мир, бросая взгляд на пракрити. О том же самом говорится в Ведах и в «Гите». В Ведах сказано, что Господь бросил взгляд напракрити, материальную природу, и оплодотворил ее крошечными индивидуальными душами. В материальном мире все эти души действуют ради удовлетворения потребностей собственных чувств и, околдованные материальной энергией, считают себя наслаждающимися. Такая душа не может избавиться от этого образа мыслей вплоть до освобождения из материального плена, которое она обретает, желая слиться с Богом. Это последняя ловушка майи, иллюзии, заставляющей живое существо искать чувственных удовольствий, и только после множества жизней, проведенных в погоне за наслаждениями, самые возвышенные души предаются Ва̄судеве, Господу Кришне, завершая таким образом свои поиски высшей истины.

Арджуна вже визнав Кр̣шн̣у за свого духовного вчителя і цілковито вручив себе Йому: ш́ішйас те ’хам̇ ш́а̄дгі ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам. Отже, Кр̣шн̣а незабаром опише йому шлях буддгі-йоґи, або карма- йоґи, тобто, іншими словами, віддане служіння Господеві во ім’я вдоволення Його чуттів. У десятому вірші десятої глави буде з’ясовано, що буддгі-йоґа — це безпосереднє спілкування з Господом, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Однак, таке спілкування неможливе без відданого служіння. Стадії буддгі-йоґи, тобто стану відданого або трансцендентного любовного служіння Господу, свідомості Кр̣шн̣и, жива істота досягає лише з безпідставної Господньої ласки. Тому Господь каже, що лише той, хто, відчуваючи трансцендентну любов до Нього, завжди віддано служить Йому, дістає в нагороду чисте розуміння справжньої відданості й любові. Таким чином, відданий легко може досягти Господа в Його вічному й сповненому блаженства царстві.

Предавшись Кришне, Арджуна уже принял Его своим духовным учителем: ш́ишйас те ’хам̇ ш́а̄дхи ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам. Поэтому сейчас Кришна собирается рассказать Арджуне о деятельности в рамках буддхи-йоги, или карма-йоги, то есть о преданном служении, единственная цель которого — удовлетворить Господа. Суть буддхи-йоги очень ясно описана в десятом стихе десятой главы «Бхагавад-гиты»: буддхи-йога — это непосредственный союз с Господом, который в образе Параматмы пребывает в сердце каждого живого существа. Однако вступить в общение с Господом можно, только преданно служа Ему. Поэтому тот, кто приходит к трансцендентному любовному служению Господу, иначе говоря, тот, кто обретает сознание Кришны, удостаивается особой милости Господа и достигает ступени буддхи-йоги. Вот почему Господь говорит, что только тому, кто, движимый трансцендентной любовью, постоянно служит Ему, Он открывает чистое знание о преданности и любви. Таким образом преданный без особых усилий получает право общаться с Господом в Его вечном, исполненном блаженства царстве.

Отже, буддгі-йоґа, що згадана в цьому вірші, означає віддане служіння Господу, а слово са̄н̇кгйа, як було вказано вище, не має нічого спільного з атеїстичним вченням самозванця Капіли. Було б помилкою вважати, що са̄н̇кгйа-йоґа, про котру згадано тут, хоч якимось чином пов’язана з атеїстичною са̄н̇кгйею. Ця атеїстична філософія не мала популярності за часів битви на Курукшетрі, і взагалі, Господу Кр̣шн̣і нема потреби навіть згадувати про такі безбожні філософські вигадки. Істинну філософію са̄н̇кгйі Господа Капіли викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, але навіть й вона сама по собі далека від того, що обговорюється тут. У цих віршах слово са̄н̇кгйа означає «аналітичний опис душі і тіла». Господь Кр̣шн̣а дав аналітичний опис душі, з метою підвести Арджуну саме до усвідомлення буддгі-йоґи, або бгакті-йоґи. Таким чином, са̄н̇кгйа Господа Кр̣шн̣и і са̄н̇кгйа Господа Капіли, яку викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, означають одне й те ж — бгакті-йоґу. Тому Господь і каже, що лише нерозумні люди бачать різницю між са̄н̇кгйа-йоґою і бгакті-йоґою (са̄н̇кгйа-йоґау пр̣тгаґ ба̄ла̄х̣ праваданті на пан̣д̣іта̄х̣).

Итак, буддхи-йога, о которой идет речь в данном стихе, — это преданное служение Господу, а употребленное здесь слово са̄н̇кхйа не имеет никакого отношения к атеистической санкхье самозванца Капилы. Было бы ошибкой думать, что упомянутая здесь санкхья-йога каким-либо образом связана с атеистической философией санкхьи. Во-первых, в те времена эта философия не имела никакого влияния, а во-вторых, Господь Кришна не стал бы упоминать эти отвергающие Бога измышления. Настоящая философия санкхьи изложена Господом Капилой в «Шримад-Бхагаватам», но даже она, по сути дела, не имеет прямого отношения к предмету обсуждения. В данном стихе под словом са̄н̇кхйа подразумевается аналитическое описание души и тела. Проанализировав природу души, Господь Кришна хотел подвести Арджуну к буддхи-йоге, или бхакти-йоге. В этом смысле санкхья Господа Кришны и санкхья Господа Капилы, изложенная в «Бхагаватам», неотличны друг от друга. И то и другое — бхакти-йога. Поэтому Господь Кришна говорит, что только не слишком разумные люди проводят различие между санкхья-йогой и бхакти-йогой: са̄н̇кхйа-йогау пр̣тхаг ба̄ла̄х̣ праваданти на пан̣д̣ита̄х̣.

Безумовно, атеїстична са̄н̇кгйа-йоґа ніяк не пов’язана з бгакті- йоґою, і все ж таки знаходяться нерозумні люди, які твердять, що це саме про неї згадано в Бгаґавад-ґı̄ті.

Разумеется, атеистическая санкхья не имеет ничего общего с бхакти-йогой, и тем не менее глупцы заявляют, будто в «Бхагавад-гите» речь идет о санкхья-йоге атеиста Капилы.

Отже, треба розуміти, що буддгі-йоґа — це діяльність у свідомості Кр̣шн̣и, в сповненому блаженства й знання відданому служінні. Той, хто своїми діями намагається догодити лише Господеві, якою б важкою не була робота, той стоїть на засадах буддгі-йоґи і тому завжди перебуває в стані духовного блаженства. Людині, яка заглиблена в таку духовну діяльність, з Господньої ласки, трансцендентне розуміння приходить само по собі, і, таким чином, уникаючи зайвих надмірних зусиль, жива істота сягає стану довершеної свободи. Існує велика різниця між діяльністю в свідомості Кр̣шн̣и й діяльністю на задоволення чуттєвих потреб, тобто заради досягнення сімейного, чи будь-якого іншого матеріального щастя. Отже, буддгі-йоґа — це просто трансцендентна якість діяльності, яку ми виконуємо.

Необходимо понять, что буддхи-йога — это деятельность в сознании Кришны, то есть исполненное блаженства и знания преданное служение Господу. Тот, кто трудится исключительно ради удовлетворения Господа, каким бы тяжелым ни был его труд, действует в соответствии с принципами буддхи-йоги и потому постоянно испытывает духовное блаженство. Занимаясь этой духовной деятельностью, человек по милости Господа, без дополнительных усилий обретает духовное знание и полное освобождение от материального рабства. Деятельность в сознании Кришны коренным образом отличается от кармической деятельности, особенно от деятельности ради чувственных удовольствий или мирского, семейного счастья. Таким образом, буддхи-йога — это трансцендентная деятельность, которой мы должны заниматься.