TEXT 30
VERSO 30
Текст
Texto
дехе сарвасйа бга̄рата
тасма̄т сарва̄н̣і бгӯта̄ні
на твам̇ ш́очітум архасі
dehe sarvasya bhārata
tasmāt sarvāṇi bhūtāni
na tvaṁ śocitum arhasi
Послівний переклад
Sinônimos
дехı̄—власник матеріального тіла; нітйам— вічно; авадгйах̣—не може бути вбитим; айам—ця душа; дехе—в тілі; сарвасйа—кожного; бга̄рата—нащадок Бгарати; тасма̄т—тому; сарва̄н̣і—всі; бгӯта̄ні—живі істоти (які народжені); на—ніколи; твам—ти; ш́очітум—тужити; архасі—повинен.
dehī — o proprietário do corpo material; nityam — eternamente; avadhyaḥ — não pode ser morto; ayam — esta alma; dehe — no corpo; sarvasya — de todos; bhārata — ó descendente de Bharata; tasmāt — portanto; sarvāṇi — todas; bhūtāni — entidades vivas que nascem; na — nunca; tvam — você; śocitum — se lamentar; arhasi — merece.
Переклад
Tradução
О нащадку Бгарати, не можна вбити того, хто мешкає в тілі. Тому не варто сумувати ні за якою живою істотою.
Ó descendente de Bharata, aquele que mora no corpo nunca pode ser morto. Portanto, você não precisa afligir-se por nenhum ser vivo.
Коментар
Comentário
Цими словами Господь завершує розділ Свого вчення, що був присвячений незмінності душі. Описуючи безсмертну душу в її різних аспектах, Господь Кр̣шн̣а встановлює, що душа вічна, а тіло минуще. Тому Арджуні, як кшатрійі, не слід ухилятись від виконання свого обов’язку із страху, що його дід і його вчитель, Бгı̄шма і Дрон̣а, загинуть у бою. Найкраще, поклавшись на авторитет Кр̣шн̣и, повірити в існування душі, відмінної од матеріального тіла і не вважати, що ознаки життя проявляються на певній стадії розвитку матерії внаслідок взаємодії хімічних речовин. Однак, хоча душа й безсмертна, насильство не заохочується. Лише коли воно справді необхідне, наприклад, під час війни, його можна застосувати, але тільки з Господньої санкції, а не з власної примхи.
O Senhor acaba de concluir o capítulo de instrução sobre a alma espiritual imutável. Ao fazer várias descrições acerca da alma imortal, o Senhor Kṛṣṇa estabelece que a alma é imortal e o corpo, temporário. Portanto, como kṣatriya, Arjuna não deve abandonar seu dever por medo de que seu avô e mestre — Bhīṣma e Droṇa — morram na batalha. Tomando como base a autoridade de Śrī Kṛṣṇa, deve-se acreditar que existe uma alma diferente do corpo material, evitando, assim, deixar-se envolver no conceito de que não existe alma ou de que os sintomas de vida desenvolvem-se numa certa etapa da maturidade material resultante da interação de substâncias químicas. Embora a alma seja imortal, a violência não é encorajada, porém, na hora da guerra quando ela for de fato necessária, não deve ser desencorajada. Esta necessidade deve ser justificada em termos da sanção do Senhor, e não caprichosamente.