TEXT 23

Текст

Text

ом̇ тат сад іті нірдеш́о
бра̄хман̣ас трі-відгах̣ смр̣тах̣
брахман̣а̄с тена веда̄ш́ ча
йаджн̃а̄ш́ ча віхіта̄х̣ пура̄

oṁ tat sad iti nirdeśo
brahmaṇas tri-vidhaḥ smṛtaḥ
brāhmaṇās tena vedāś ca
yajñāś ca vihitāḥ purā

Послівний переклад

Synonyms

ом̇—позначення Всевишнього; тат—те; сат—вічне; іті—що; нірдеш́ах̣ — позначення; брахман̣ах̣ — Всевишнього; трі-відгах̣ — трьох різновидів; смр̣тах̣ — розцінюють; бра̄хман̣а̄х̣ — бра̄хман̣и; тена—ним; веда̄х̣—ведична література; ча—також; йаджн̃а̄х̣— жертвопринесення; ча—також; віхіта̄х̣—наділені; пура̄—раніше.

oṁ — Hinweis auf das Höchste; tat — dieses; sat — ewig; iti — auf diese Weise; nirdeśaḥ — Hinweis; brahmaṇaḥ — des Höchsten; tri-vidhaḥ — dreifach; smṛtaḥ — wird betrachtet als; brāhmaṇāḥ — die brāhmaṇas; tena — mit diesem; vedāḥ — die vedischen Schriften; ca — auch; yajñāḥ — Opfer; ca — auch; vihitāḥ — verwendet; purā — vormals.

Переклад

Translation

Від сотворіння світу три слова — «ом̇ тат сат» — використовували, щоб вказати на Вищу Абсолютну Істину. Цими трьома символічними образами користуються бра̄хман̣и, оспівуючи ведичні гімни, й здійснюючи жертвопринесення задля вдоволення Всевишнього.

Seit dem Beginn der Schöpfung wurden die drei Worte oṁ tat sat verwendet, um auf die Höchste Absolute Wahrheit hinzuweisen. Diese drei symbolischen Repräsentationen wurden von brāhmaṇas verwendet, während sie die Hymnen der Veden chanteten und während sie Opfer für die Zufriedenstellung des Höchsten ausführten.

Коментар

Purport

Як уже пояснювалось, аскези, жертвопринесення, благодійність та їжа належать до трьох категорій: до ґун̣и благочестя, пристрасті та невігластва. Але якого ґатунку вони б не були — вищого, другого чи третього — всі такі дії обумовлюють й опоганюють ґун̣и матеріальної природи. Лише скеровані на Всевишнього — ом̇ тат сат, — вони стають засобом духовного поступу. Саме цю мету переслідують приписи ш́а̄стр. Три слова — ом̇ тат сат — вказують виключно на Абсолютну Істину, Верховного Бога-Особу; в усіх ведичних гімнах присутній склад ом̇.

ERLÄUTERUNG: Es wurde erklärt, daß Buße, Opfer, Wohltätigkeit und Nahrung in drei Kategorien unterteilt werden: die Erscheinungsweisen der Tugend, Leidenschaft und Unwissenheit. Doch ob diese Tätigkeiten erstklassig, zweitklassig oder drittklassig sind, sie alle sind bedingt und unterliegen der Verunreinigung durch die Erscheinungsweisen der materiellen Natur. Wenn sie aber auf das Höchste gerichtet werden – oṁ tat sat, die Höchste Persönlichkeit Gottes, den Ewigen –, werden sie zu Mitteln spiritueller Erhebung. In den Unterweisungen der Schriften wird auf dieses Ziel hingewiesen. Diese drei Worte, oṁ tat sat, weisen insbesondere auf die Absolute Wahrheit, die Höchste Persönlichkeit Gottes, hin. In den vedischen Hymnen ist stets das Wort oṁ zu finden.

Той, хто в своєму житті не дотримується приписів ш́а̄стр, ніколи не досягне Абсолютної Істини. Він досягне лише певного тимчасового результату, але не вищої мети життя. На підставі цього можна зробити висновок, що благодійні вчинки, жертвопринесення й аскези повинні здійснюватись у ґун̣і благочестя. Здійснювані в ґун̣ах пристрасті і невігластва, вони втрачають свою якість. Три слова — ом̇ тат сат — промовляють в поєднанні із святим іменем Верховного Господа, наприклад, ом̇ тад вішн̣ох̣. Щоразу, коли виголошують ведичний гімн або святе ім’я Верховного Господа, до них додають склад ом̇. Такою є вказівка ведичної літератури, і ці три слова взято із ведичних гімнів. Ом̇ ітй етад брахман̣о недішт̣гам̇ на̄ма (Р̣ґ Веда) позначає першу ціль. Тат твам асі (Чга̄ндоґйа Упанішада 6.8.7) позначає другу ціль. А сад ева саумйа (Чга̄ндоґйа Упанішада 6.2.1) позначає третю ціль. Разом вони утворюють ом̇ тат сат. В прадавні часи, коли Брахма̄, першостворена жива істота, здійснював жертвопринесення, він визначив цими трьома словами Верховного Бога-Особу. Той же самий принцип збережено і в парампарі, що почалась від нього. Отже, цей гімн сповнений величезного значення. Бгаґавад-ґı̄та̄ радить здійснювати будь-яку діяльність задля ом̇ тат сат, або задля Верховного Бога- Особи. Той, хто проходить через аскези, вдається до благодійності або здійснює жертвопринесення, проказуючи ці три слова, — той діє в свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и являє собою науково обґрунтовану трансцендентну діяльність, яка дозволяє повернутись додому, назад до Бога. Така трансцендентна діяльність не призводить до даремної трати енерґії.

Wer handelt, ohne die Anweisungen der Schriften zu beachten, wird die Absolute Wahrheit nicht erreichen. Er wird ein zeitweiliges Ergebnis erreichen, aber nicht das endgültige Ziel des Lebens. Die Schlußfolgerung lautet, daß Spenden, Opfer und Bußen in der Erscheinungsweise der Tugend ausgeführt werden müssen. Wenn diese Tätigkeiten in der Erscheinungsweise der Leidenschaft oder Unwissenheit ausgeführt werden, sind sie zweifellos von geringerer Qualität. Die drei Worte oṁ tat sat werden in Verbindung mit dem Heiligen Namen des Höchsten Herrn ausgesprochen, wie zum Beispiel oṁ tad viṣṇoḥ. Immer wenn eine vedische Hymne oder der Heilige Name des Höchsten Herrn gechantet wird, fügt man oṁ hinzu. So lautet die Anweisung der vedischen Schriften. Diese drei Worte sind den vedischen Hymnen entnommen. Oṁ ity etad brahmaṇo nediṣṭhaṁ nāma weist auf das erste Ziel hin. Tat tvam asi (Chāndogya Upaniṣad 6.8.7) weist auf das zweite Ziel hin, und sad eva saumya (Chāndogya Upaniṣad 6.2.1) weist auf das dritte Ziel hin. Zusammengenommen werden sie zu oṁ tat sat. Als in vergangenen Zeiten Brahmā, das ersterschaffene Lebewesen, Opfer darbrachte, verwendete er diese drei Worte, um auf die Höchste Persönlichkeit Gottes hinzuweisen. Deshalb ist die Schülernachfolge immer demselben Prinzip gefolgt. Diese Hymne ist also von großer Bedeutung. Die Bhagavad-gītā empfiehlt daher, daß jede Tätigkeit, die ausgeführt wird, für oṁ tat sat, für die Höchste Persönlichkeit Gottes, verrichtet wird. Wenn man in Verbindung mit diesen drei Worten Buße auf sich nimmt, Spenden gibt oder Opfer darbringt, handelt man im Kṛṣṇa-Bewußtsein. Kṛṣṇa-Bewußtsein ist eine wissenschaftliche Ausführung transzendentaler Tätigkeiten, die es den Menschen ermöglicht, nach Hause, zu Gott, zurückzukehren. Keine Bemühung erweist sich als vergeblich, wenn man auf solch transzendentale Weise handelt.