Бґ. 14.6

तत्र सत्त्वं निर्मलत्वात्प्रकाशकमनामयम् ।
सुखसङ्गेन बध्‍नाति ज्ञानसङ्गेन चानघ ॥ ६ ॥
татра саттвам̇ нірмалатва̄т
прака̄ш́акам ана̄майам
сукга-сан̇ґена бадгна̄ті
джн̃а̄на-сан̇ґена ча̄наґга

Synonyms

татратам; саттвамґун̣а благочестя; нірмалатва̄тбувши найчистішим в матеріальному світі; прака̄ш́акамтой, що сяє; ана̄майампозбавлений будь-яких гріховних наслідків; сукгащастя; сан̇ґенапутами; бадгна̄тіобумовлює; джн̃а̄назнання; сан̇ґенапутами; чатакож; анаґгао безгрішний.

Translation

О безгрішний, ґун̣а благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґун̣и, обумовлює відчуття щастя та знання.

Purport

Є різні види живих істот, яких обумовлює матеріальна природа; одні з них щасливі, інші дуже активні, треті безпорадні. Всі ці різновиди психологічних виявів є причинами обумовленого становища істот в природі. Яким чином вони по–різному стали обумовленими, з’ясовано в цій частині Бгаґавад-ґı̄ти. Спочатку розглядається ґун̣а благочестя. Розвиваючи в матеріальному світі ґун̣у благочестя, людина стає мудрішою від тих, хто обумовлений по-іншому. На людину в ґун̣і благочестя менше впливають матеріальні злигодні, і вона свідомо розвиває матеріальні знання. Бра̄хман̣и, як вважають, перебувають у ґун̣і благочестя, представляють цей тип. Відчуття щастя в ґун̣і благочестя існує завдяки тому, що в цій ґун̣і людина більш-менш вільна від наслідків гріховних вчинків. І справді, у ведичній літературі сказано, що ґун̣а благочестя означає більше знання і більше щастя.
Але проблема полягає в тому, що коли людина перебуває в ґун̣і благочестя, вона звикає, завдяки своїм знанням, відчувати власну перевагу над іншими. Так вона стає обумовленою. Прикладом цього є вчені та філософи; кожен з них пишається своїми знаннями, а з того, що взагалі вони схильні покращувати умови свого життя, випливає почуття своєрідного матеріального щастя. Це почуття щастя, що наростає в обумовленому житті, зв’язує їх ґун̣ою благочестя матеріальної природи. Діяльність у ґун̣і благочестя приваблює їх, і доки існує така схильність, вони змушені приймати певний тип тіла в межах ґун̣ природи. Таким чином, вони втрачають саму можливість звільнитися або перейти в духовний світ. Знову й знову жива істота може народжуватись філософом, вченим або поетом, щоб знову заплутуватись у тих же самих невигідних умовах народження та смерті. Але, перебуваючи під впливом ілюзії матеріальної енерґії, людина вважає подібне життя приємним.