Бґ. 14.7
Текст
тр̣шн̣а̄-сан̇ґа-самудбгавам
тан нібадгна̄ті каунтейа
карма-сан̇ґена дехінам
Послівний переклад
раджах̣—ґун̣а пристрасті; ра̄ґа-а̄тмакам—народжений із бажання або хтивості; віддгі—знай; тр̣шн̣а̄—жадання; сан̇ґа—спілкування; самудбгавам—утворений із; тат—це; нібадгна̄ті—зв’язує; каунтейа—син Кунтı̄; карма-сан̇ґена—путами кармічної діяльності; дехінам—втіленого.
Переклад
Модус пристрасті народжується з необмежених бажань та прагнень, о сину Кунтı̄, і внаслідок цього втілена жива істота прив’язується до матеріальної кармічної діяльності.
Коментар
Суттєвою ознакою ґун̣и пристрасті є взаємний потяг чоловіка й жінки. Жінку вабить до чоловіка, чоловіка до жінки. Це називають ґун̣ою пристрасті. І коли вплив ґун̣и пристрасті на людину зростає, вона дедалі більше жадає матеріальних насолод. Вона хоче насолоджуватись, задовольняючи свої чуття. Задля свого почуттєвого задоволення, людина, яка перебуває під впливом ґун̣и пристрасті, прагне пошани в суспільстві й країні, й хоче мати щасливу родину, дім, дружину, гарних дітей. Усе це — породження ґун̣и пристрасті. Й доки людина прагне їх, вона змушена тяжко трудитись. Тому тут ясно вказано, що така людина прив’язується до плодів своєї діяльності й відтак ця діяльність сковує її. Щоб задовольнити дітей, дружину, суспільство й підтримувати свій престиж, людина повинна трудитись. Таким чином, матеріальний світ у тій чи іншій мірі перебуває в ґун̣і пристрасті. Сучасну цивілізацію вважають передовою, якщо брати за мірило ґун̣у пристрасті. А перед цим розвинутою вважали цивілізацію, яка перебувала в ґун̣і благочестя. І якщо для людей в ґун̣і благочестя немає звільнення, то що ж тоді казати про тих, що загрузли в ґун̣і пристрасті?