TEXT 55
VERŠ 55
Текст
Verš
мад-бгактах̣ сан̇ґа-варджітах̣
нірваірах̣ сарва-бгӯтешу
йах̣ са ма̄м еті па̄н̣д̣ава
mad-bhaktaḥ saṅga-varjitaḥ
nirvairaḥ sarva-bhūteṣu
yaḥ sa mām eti pāṇḍava
Послівний переклад
Synonyma
мат-карма-кр̣т—хто виконує роботу задля Мене; мат-парамах̣— хто вважає Мене Всевишнім; мат-бгактах̣—хто відданно служить Мені; сан̇ґа-варджітах̣—вільний від скверни кармічної діяльності та спекулятивних розумувань; нірваірах̣—той, хто не має ворогів; сарва-бгӯтешу—серед усіх живих істот; йах̣—той, хто; сах̣—він; ма̄м—до Мене; еті—приходить; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у.
mat-karma-kṛt — jedná pre Mňa; mat-paramaḥ — považuje Ma za Najvyššieho; mat-bhaktaḥ — zapojený do Mojej oddanej služby; saṅga-varjitaḥ — zbavený nečistôt z minulých činov; nirvairaḥ — bez nepriateľov; sarva-bhūteṣu — medzi všetkými živými bytosťami; yaḥ — kto; saḥ — on; mām — ku Mne; eti — príde; pāṇḍava — ó, Pāṇḍava.
Переклад
Překlad
Мій дорогий Арджуно, той, хто присвячує себе чистому відданому служінню Мені, хто вільний від скверни кармічної діяльності та розумувань, хто працює для Мене, хто робить Мене вищою метою свого життя і приязно ставиться до кожної живої істоти, той обов’язково приходить до Мене.
Môj milý Arjuna, kto Mi slúži s čistou oddanosťou, kto je zbavený mentálnych špekulácií a nečistoty plodonosných činov, kto pre Mňa jedná, považuje Ma za svoj najvyšší cieľ a je priateľský ku všetkým živým tvorom, ten ku Mne určite dospeje.“
Коментар
Význam
Кожний, хто бажає наблизитись до Верховної Особи, — найвищої з усіх Божественних Осіб — Кр̣шн̣и, який перебуває в духовному небі, на планеті Кр̣шн̣алока, й увійти в близький зв’язок з Ним — повинен прийняти рекомендацію, що її дав Сам Всевишній. Отже, цей вірш містить суть Бгаґавад-ґı̄ти. Бгаґавад- ґı̄та, це книга, що призначена для обумовлених душ, які потрапили до матеріального світу з метою панувати над матеріальною природою і не мають уяви про справжнє духовне життя. Бгаґавад-ґı̄та̄ покликана показати, яким чином людина може осягти своє духовне буття й свої вічні взаємостосунки з верховною духовною особою; вона вказує шлях додому, назад до Бога. І ось тепер цей вірш виразно змальовує шлях відданого служіння, що веде до успіху в духовній діяльності.
Ten, kto chce dospieť do duchovného sveta, k Najvyššej zo všetkých Božských Osobností, ku Kṛṣṇovi, na Jeho planétu Kṛṣṇaloku a byť s Ním v dôvernom styku, musí sa riadiť týmto veršom, tak ako ho predložil samotný Najvyšší Pán. Tento verš sa pokladá za jadro Bhagavad-gīty. Bhagavad-gītā je kniha obracajúca sa na podmienené duše, ktoré sa snažia ovládnuť prírodu, bez toho, aby poznali povahu pravého duchovného života. Zmyslom Bhagavad-gīty je ukázať, ako môže človek porozumieť duchovnej podstate, svojmu večnému vzťahu k Najvyššej Duchovnej Osobnosti a vrátiť sa domov, späť k Bohu. Tento verš jasne popisuje spôsob, ktorým môžeme pokročiť v duchovnom živote. Touto metódou je oddaná služba.
Щодо роботи, то людина повинна спрямувати всю свою енерґію на діяльність в свідомості Кр̣шн̣и. Як стверджується в Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.2.255):
To znamená, že všetku svoju energiu by sme mali vynaložiť na činnosti s mysľou upretou na Kṛṣṇu a pre Jeho potešenie. To je potvrdené v Bhakti-rasāmṛta-sindhu (2.255):
йатга̄рхам упайун̃джатах̣
нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге
йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате
yathārham upayuñjataḥ
nirbandhaḥ kṛṣṇa-sambandhe
yuktaṁ vairāgyam ucyate
«Людина не повинна виконувати діяльності, яка не пов’язана з Кр̣шн̣ою». Це — кр̣шн̣а-карма. Можна виконувати різноманітну діяльність, але не слід при цьому прив’язуватись до її плодів — ці плоди треба віддавати Йому. Наприклад, людина може вдаватися до комерційної діяльності, але для того, щоб здійснювати її в свідомості Кр̣шн̣и, вона повинна всі свої торгові операції виконувати задля Кр̣шн̣и. Але якщо Кр̣шн̣а — справжній володар підприємства, то весь прибуток такого підприємства слід використовувати на вдоволення Кр̣шн̣и. Бізнесмен, який має сотні тисяч доларів, може запропонувати їх усі Кр̣шн̣і, адже Кр̣шн̣а вже й без того володіє ними. Такою є робота в ім’я Кр̣шн̣и. Замість того, щоб будувати новий великий дім задля задоволення власних чуттів, краще збудувати гарний храм для Кр̣шн̣и, встановити в ньому Божества Кр̣шн̣и і налагодити служіння Божествам в храмі згідно з вказівками авторитетних книг про віддане служіння. Все це — кр̣шн̣а-карма. Не треба прив’язуватись до плодів своєї праці, слід пропонувати їх Кр̣шн̣і. Також слід приймати в їжу лише праса̄дам — їжу, запропоновану спочатку Кр̣шн̣і. Якщо хтось збудує величезний храм для Кр̣шн̣и і встановить в ньому Божество Кр̣шн̣и, він може жити в храмі, пам’ятаючи, що володар цього храму — Кр̣шн̣а. Такою є свідомість Кр̣шн̣и. Проте, якщо в людини немає коштів на будівництво храму Кр̣шн̣и, вона може прибирати в храмі Кр̣шн̣и, і це також кр̣шн̣а-карма. Можна займатись і садівництвом. Кожний, у кого є земля (принаймні в Індії кожний бідняк має невеличку ділянку), може використовувати її для Кр̣шн̣и, тобто вирощувати на ній квіти і пропонувати їх Господу. Можна також посадити туласı̄, як радить в Бгаґавад-ґı̄ті Кр̣шн̣а, бо листя туласı̄ має велике значення. Патрам̇ пушпам̇ пгалам̇ тойам, Кр̣шн̣а бажає, щоб Йому пропонували листок, квітку, плід або трохи води — і Він буде вдоволений таким підношенням. Слово «листок» насамперед стосується листя туласı̄. Отже, можна посіяти ці рослини, поливати їх, і таким чином навіть найбідніша людина зможе служити Кр̣шн̣і. Такими є зразки діяльності задля Кр̣шн̣и.
Nikto by nemal vykonávať činnosť, ktorá nemá nijakú spojitosť s Kṛṣṇom. Tomu sa hovorí kṛṣṇa-karma. Človek sa môže venovať rôznym činnostiam, no nemal by byť pútaný k ich výsledkom. Obchodník musí napríklad obchodovať, ale aby svoje zamestnanie premenil na duchovný život, v strede ktorého je Kṛṣṇa, musí obchodovať pre Kṛṣṇu. Ak je Kṛṣṇa majiteľom obchodu, potom Mu patrí aj celý zisk. Obchodník môže mať veľa peňazí, no všetky by ich mal dať Kṛṣṇovi. Tomu sa hovorí pracovať pre Kṛṣṇu. Namiesto veľkého paláca pre svoj vlastný zmyslový pôžitok by mal postaviť krásny chrám pre Kṛṣṇu, v ktorom umiestni Božstvo Kṛṣṇu a postará sa o Jeho uctievanie, tak ako to predpisujú autorizované písma pojednávajúce o oddanej službe. To všetko je kṛṣṇa-karma. Nemali by sme byť teda pripútaní k výsledkom svojej práce, tie by mali byť venované Kṛṣṇovi a človek by mal prijímať iba zbytky po obeti — prasādam. Ak niekto postaví veľkú budovu pre Kṛṣṇu, v ktorej umiestni Božstvo Kṛṣṇu, neznamená to, že v nej nemôže bývať. Musíme si však uvedomiť, že majiteľom budovy je Kṛṣṇa — to sa nazýva vedomie Kṛṣṇu. Ak nemôžeme Kṛṣṇovi postaviť chrám, môžeme sa zamestnať čistením Jeho svätyne, to je tiež kṛṣṇa-karma. Alebo sa môžeme starať o záhradu. Každý vlastník pôdy — v Indii vlastnia malý kúsok zeme aj chudobní ľudia — môže pestovať kvety, ktoré by mal obetovať Kṛṣṇovi. Môže pestovať kríčky tulasī, pretože lístky tulasī sú pri uctievaní veľmi dôležité. Kṛṣṇa o tom hovorí v Bhagavad-gīte (9.26): Patraṁ puṣpaṁ phalaṁ toyam. Kṛṣṇa si praje, aby sme Mu obetovali list, kvet, ovocie alebo trošku vody, pretože taká obeť Ho poteší. Listom sa myslí najmä lístok tulasī. Človek môže pestovať tulasī, zalievať ju a starať sa o ňu. Aj tí najchudobnejší ľudia teda môžu slúžiť Kṛṣṇovi. To je niekoľko príkladov, ako môžeme slúžiť Kṛṣṇovi.
Слово мат-парамах̣ стосується людини, яка вважає за вищу досконалість життя спілкуватись з Кр̣шн̣ою в Його вищій обителі. Вона не хоче досягти вищих планет, таких як Місяць або Сонце, або райських планет, або навіть Брахмалоки — найвищої планети всесвіту. Це її зовсім не приваблює. Вона прагне одного — перенестися на духовне небо. Але і в духовнім небі її не задовольняє навіть злиття із сліпучим сяйвом брахмаджйоті, і вона хоче потрапити на вищу планету духовного світу, Кр̣шн̣алоку, Ґолоку Вр̣нда̄вана. Вона має довершене знання про цю планету, і її вже не цікавить жодна інша планета. Слово мад-бгактах̣ вказує на те, що вона цілковито присвячує себе відданому служінню, а саме — дев’яти його способам: вона слухає про Господа, оспівує Його імена, пам’ятає про Нього, поклоняється Йому, служить Його лотосним стопам, молиться Йому, виконує Його накази, зав’язує з Ним дружбу і все віддає Йому. Якщо людину залучено до всіх дев’яти різновидів відданого служіння, або до восьми, семи, або хоча б до одного — вона неодмінно досягне досконалості.
Slová mat-paramaḥ poukazujú na toho, kto považuje vzťah s Kṛṣṇom v Jeho zvrchovanom sídle za životnú dokonalosť. Taký človek si nepraje byť povýšený na vyššie planéty, ako je Mesiac, Slnko a iné nebeské planéty, ani na Brahmaloku, najvyššiu planétu tohoto vesmíru. Nič také ho neláka. Jeho jediným prianím je dostať sa do duchovného sveta, a dokonca ani v duchovnom nebi netúži po splynutí s brahmajyoti, praje si vstúpiť na najvyššiu duchovnú planétu Kṛṣṇaloku, Goloku Vṛndāvan. O tejto planéte má dokonalé poznanie a preto ho iné planéty nalákajú. Slová mad-bhaktaḥ naznačujú, že taký človek je plne pohrúžený do oddanej služby, ktorá pozostáva z deviatich základných činností: načúvania, ospevovania, spomínania, uctievania, slúženia lotosovým nohám Kṛṣṇu, modlení sa, plnenia Kṛṣṇových pokynov, priatelenia sa s Kṛṣṇom a odovzdania všetkého Kṛṣṇovi. Človek môže vykonávať všetkých deväť, osem, sedem či dokonca len jednu z týchto metód oddanosti, a tým sa z neho stane dokonalý človek. O tom niet pochýb.
Тут дуже важливим є слово сан̇ґа-вірджітах̣. Слід відмовитись від товариства людей, налагоджених проти Кр̣шн̣и. До них належать не лише атеїсти, але й люди, яких приваблює кармічна діяльність й розумування. Тому віддане служіння в його чистому вигляді описано в Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.1.11) таким чином:
Výraz saṇga-varjitaḥ je v tomto verši veľmi dôležitý. Človek by sa nemal stýkať s ľuďmi nevraživými voči Kṛṣṇovi. Nie sú to iba ateisti, ktorí k Nemu chovajú nenávisť, no aj tí, ktorí lipnú na plodonosných činnostiach a mentálnom špekulovaní. Čistá podoba oddanej služby je popísaná v Bhakti-rasāmṛta-sindhu (1.1.11) slovami:
джн̃а̄на-карма̄дй-ана̄вр̣там
а̄нукӯлйена кр̣шн̣а̄ну-
ш́ı̄ланам̇ бгактір уттама̄
jñāna-karmādy-anāvṛtam
ānukūlyena kṛṣṇānu-
śīlanaṁ bhaktir uttamā
В цьому вірші Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ пояснює, що кожному, хто бажає присвятити себе чистому відданому служінню Господеві, слід очиститись від будь-якої матеріальної скверни. Йому слід уникати товариства людей, схильних до кармічної діяльності та розумувань. Відмовившись від такого небажаного спілкування та од матеріальних бажань, які забруднюють її, людина залюбки розвиває й поглиблює знання про Кр̣шн̣у, і це називають чистим відданим служінням. А̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣ пра̄тікӯлйасйа варджанам (Харі-бгакті-віла̄са 11.676). Треба думати про Кр̣шн̣у з любов’ю і діяти на благо Йому, а не на шкоду. Кам̇са був ворогом Кр̣шн̣и, й від самого народження Кр̣шн̣и розробляв численні плани, як убити Його, а що він завжди зазнавав невдачі, то в його думках постійно був присутній Кр̣шн̣а. Тому, під час роботи, їжі або сну він завжди думав лише про Кр̣шн̣у, але така свідомість Кр̣шн̣и несприятлива. Хоча Кам̇са постійно день і ніч думав про Кр̣шн̣у, його вважають демоном, і зрештою Кр̣шн̣а вбив його. Звичайно, кожен, кого вбиває Кр̣шн̣а, одразу ж звільнюється, але не це є мета чистих відданих. Чистий відданий навіть не прагне звільнитися. Він не хоче потрапити навіть на вищу планету, Ґолоку Вр̣нда̄вана. Його єдина мета — служити Кр̣шн̣і, де б він не був.
Śrīla Rūpa Gosvāmī v tomto verši jasne hovorí, že ak chce človek vykonávať oddanú službu, musí byť zbavený všetkých hmotných nečistôt. Nesmie sa stýkať s ľuďmi, ktorý lipnú na plodonosných činnostiach a mentálnej špekulácii. Ak je človek nepoškvrnený hmotnou žiadostivosťou, zbavený nežiadúcej spoločnosti a ak úspešne rozvíja vedomie Kṛṣṇu, hovorí sa, že vykonáva oddanú službu. Ānu-kūlasya saṇkalpaḥ prātikūlasya varjanam (Hari-bhakti-vilāsa 11.676). Človek musí myslieť na Kṛṣṇu v pozitívnom zmysle, nie v zlom. Kaṁsa bol Kṛṣṇov nepriateľ. Od samého začiatku Kṛṣṇovho života plánoval, ako Ho zabiť, a pretože sa mu to nikdy nepodarilo, neustále na Neho myslel. Myslel na Neho pri práci, pri jedle, počas spánku...No také vedomie Kṛṣṇu nebolo pozitívne, a preto si získal povesť démona. Nakoniec Ho Kṛṣṇa zabil, hoci Kaṁsa na Neho myslel dvadsaťštyri hodín denne. Ten, koho Kṛṣṇa zabije, je pochopiteľne ihneď oslobodený, ale to zaiste nie je cieľom čistých oddaných. Čistý oddaný netúži po spáse, ani po odchode na najvyššiu planétu, Goloku Vṛndāvan. Jeho jediným cieľom je slúžiť Kṛṣṇovi — kdekoľvek a kedykoľvek.
Відданий Кр̣шн̣и ставиться до всіх приязно. Тому і сказано тут, що в них немає ворогів (нірваірах̣). Як це можливо? Відданий в свідомості Кр̣шн̣и розуміє, що лише віддане служіння Кр̣шн̣і може звільнити людину від усіх життєвих проблем. Він знає це з власного досвіду, і тому прагне поширювати засади свідомості Кр̣шн̣и серед людей. Є багато історичних прикладів того, як віддані Господа ризикували своїм життям, щоб поширювати Божу свідомість. Найкращий приклад цього — Господь Ісус Христос. Невіруючі розіп’яли Його. Він пожертвував Своїм життям в ім’я поширення свідомості Бога. Звичайно, було б помилкою вважати, що Його вбили. В Індії також є багато прикладів цього, і, зокрема, Т̣га̄кура Харіда̄са та Прахла̄да Маха̄ра̄джа. Навіщо їм було так ризикувати? Тому, що вони прагнули поширювати свідомість Кр̣шн̣и, а це непросто. Відданий Кр̣шн̣и розуміє, що люди страждають, бо забули про свій вічний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Тому найвище благо, яке можна принести людському суспільству — це звільнити свого ближнього від усіх матеріальних труднощів. Так чисті віддані служать Господу. Можна тільки уявити собі, якою великою є милість Кр̣шн̣и до того, хто служить Йому, ризикуючи заради Нього всім. Такі люди, покинувши тіло, неодмінно досягають вічного життя на верховній планеті.
Kṛṣṇov oddaný je priateľský ku všetkým. Preto sa hovorí, že nemá nepriateľov (nirvairaḥ). Ako je to možné? Oddaný, vedomý si Kṛṣṇu, vie, že iba oddaná služba Kṛṣṇovi môže človeka zbaviť všetkých životných problémov. Pozná to z vlastnej skúsenosti a preto chce tento proces vedomia Kṛṣṇu zaviesť do ľudskej spoločnosti. Zo svetových dejín poznáme veľa príkladov, kedy oddaní obetovali svoje životy šíreniu vedomia Boha a boli neznabohmi ukrižovaní ako je to vidieť napríklad na živote Ježiša Krista. Bolo by samozrejme nesprávne veriť, že naozaj zomreli. Z Indie poznáme veľa podobných príkladov, ako napríklad Haridāsa Ṭhākura a Prahlāda Maharāja. Prečo vlastne niekto takto riskuje? Pretože chce šíriť vedomie Kṛṣṇu a to nie je vôbec ľahké. Človek vedomý si Kṛṣṇu vie, že ľudia sa trápia len preto, že zabudli na svoj večný vzťah ku Kṛṣṇovi. Preto najväčším dobrodením, ktoré môžme preukázať ľudskej spoločnosti, je zbaviť ľudí všetkých hmotných problémov. Preto sa čistý oddaný zapája do služby Pánovi. Len si predstavme, aký milostivý je Kṛṣṇa k tým, ktorí Mu slúžia a sú ochotní pre Neho riskovať. Takí ľudia po opustení tela zaručene dospejú na najvyššiu planétu.
Отже, Кр̣шн̣а продемонстрував всесвітню форму, яка є тимчасовим проявом, форму часу, яка поглинає все, і навіть чотирируку форму Вішн̣у. Таким чином, Кр̣шн̣а є джерело всіх цих проявлень. Було б помилкою вважати Кр̣шн̣у за проявлення одвічної віш́ва-рӯпи, або Вішн̣у. Кр̣шн̣а є джерело всіх форм. Існують сотні й тисячі Вішн̣у, але для відданого з усіх образів Кр̣шн̣и найдорожчим є одвічний дворукий образ Ш́йа̄масундари. В Брахма-сам̇гіті сказано, що ті, хто відчуває любов і прихильність до Кр̣шн̣и в Його формі Ш́йа̄масундари, постійно споглядають Його в своєму серці і не бачать вже нічого іншого. Отже, слід розуміти, що форма Кр̣шн̣и — головна й найвища. В цьому полягає смисл одинадцятої глави.
Záverom môžme povedať, že Kṛṣṇa vyjavil Svoju vesmírnu podobu, ktorá je iba dočasným prejavom, všepohlcujúci čas a dokonca sa zjavil v podobe štvorrukého Viṣṇua. Kṛṣṇa je teda zdrojom týchto manifestácií. Nesmieme si myslieť, že pôvodom Kṛṣṇu je viśva-rūpa, alebo Viṣṇu. Kṛṣṇa je pôvodným zdrojom všetkých týchto podôb. Jestvujú státisíce Viṣṇuov, no pre oddaného nie je nijaká z Viṣṇuových podôb taká vzácna ako Jeho dvojruká podoba Śyāmasundaru. V Brahma-saṁhite sa píše, že tí, ktorí sú s láskou a oddanosťou pripútaní k Śyāmasundarovi, Kṛṣṇovi, môžu vo svojich srdciach neustále vidieť iba Jeho. Preto by sme si mali uvedomiť, zmysel tejto jedenástej kapitoly, ktorým bolo ukázať, že podoba Kṛṣṇu je pôvodná a najvyššia.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до одинадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розповідалося про всесвітню форму.
Takto končia Bhaktivedantove výklady k jedenástej kapitole Śrīmad Bhagavad-gīty, nazvanej „Vesmírna podoba“.