VERZ 3
TEXT 3
Besedilo
Текст
loke ’smin dvi-vidhā niṣṭhā
purā proktā mayānagha
jñāna-yogena sāṅkhyānāṁ
karma-yogena yoginām
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄
пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇
карма-йоґена йоґіна̄м
Synonyms
Послівний переклад
śrī-bhagavān uvāca – Gospod Kṛṣṇa, Vsevišnja Božanska Osebnost, je rekel; loke – na svetu; asmin – tem; dvi-vidhā – dveh vrst; niṣṭhā – vera; purā – prej; proktā – opisana; mayā – od Mene; anagha – o brezgrešni; jñāna-yogena – s povezovalno metodo pridobivanja znanja; sāṅkhyānām – empirističnih filozofov; karma-yogena – s povezovalno metodo vdanega služenja; yoginām – bhakt.
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відга̄—два різновиди; нішт̣га̄—віра; пура̄—раніше; прокта̄—було сказано; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена—зв’язком на шляху знання; са̄н̇кгйа̄на̄м—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м—відданих.
Translation
Переклад
Gospod Kṛṣṇa, Vsevišnja Božanska Osebnost, je rekel: O brezgrešni Arjuna, povedal sem ti že, da obstajata dve vrsti ljudi, ki si prizadevajo spoznati svojo pravo naravo. Eni bi jo radi spoznali z empiričnim filozofskim razmišljanjem, drugi pa z vdanim služenjem.
Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.
Purport
Коментар
V devetintridesetem verzu drugega poglavja je Gospod omenil dve metodi: sāṅkhya-yogo in karma-yogo ali buddhi-yogo. V tem verzu jasneje govori o njiju. Sāṅkhya-yoga ali analitično proučevanje narave duha in materije je primerno za ljudi, ki so nagnjeni k razmišljanju in bi stvari radi razumeli s pomočjo eksperimentalnega znanja in filozofije. Druga vrsta ljudi deluje z zavestjo Kṛṣṇe, o čemer govori enainšestdeseti verz drugega poglavja. Gospod je v devetintridesetem verzu pojasnil tudi, da se z delovanjem po načelih buddhi-yoge ali zavesti Kṛṣṇe lahko osvobodimo posledic delovanja, v naslednjem verzu pa je dejal še, da ta metoda nima pomanjkljivosti. To je jasneje razloženo v enainšestdesetem verzu, ki pravi, da buddhi-yoga pomeni popolno odvisnost od Vsevišnjega, Kṛṣṇe, in da z njo zlahka obvladamo čute. Ti dve vrsti yoge sta medsebojno odvisni kot religija in filozofija. Religija brez filozofije je sentimentalnost, včasih tudi fanatizem, filozofija brez religije pa je abstraktno umovanje. Končni cilj vseh je Kṛṣṇa, saj tudi filozofi, ki iskreno iščejo Absolutno Resnico, nazadnje postanejo zavestni Kṛṣṇe. Tudi to je rečeno v Bhagavad-gīti. Smisel samospoznavanja je razumeti pravi položaj duše v odnosu z Naddušo. Posredna metoda je filozofsko razglabljanje, s pomočjo katerega lahko človek postopoma postane zavesten Kṛṣṇe, pri drugi metodi pa neposredno delujemo po načelih zavesti Kṛṣṇe. Boljša je pot zavesti Kṛṣṇe, saj si nam zanjo ni treba očistiti čutov z metodo filozofskega razglabljanja. Metoda zavesti Kṛṣṇe že sama očiščuje in je zaradi neposrednega vdanega služenja Gospodu hkrati preprosta in vzvišena.
У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті- решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.