ТЕКСТ 11
11
Текст
Текст
гун̣а-вйатикара̄ка̄ро
нирвиш́ешо ’пратишт̣хитах̣
пурушас тад-упа̄да̄нам
а̄тма̄нам̇ лӣлайа̄ср̣джат
ґун̣а-вйатікара̄ка̄ро
нірвіш́ешо ’пратішт̣гітах̣
пурушас тад-упа̄да̄нам
а̄тма̄нам̇ лілайа̄ср̣джат
Пословный перевод
Послівний переклад
маитрейах̣ ува̄ча — Майтрея сказал; гун̣а-вйатикара — взаимодействия гун материальной природы; а̄ка̄рах̣ — источник; нирвиш́ешах̣ — лишенный разнообразия; апратишт̣хитах̣ — беспредельный; пурушах̣ — Верховной Личности; тат — то; упа̄да̄нам — инструмент; а̄тма̄нам — материального творения; лӣлайа̄ — для игр; аср̣джат — созданный.
маітрейах̣ ува̄ча — Майтрея сказав; ґун̣а-вйатікара — взаємодії ґун матеріальної природи; а̄ка̄рах̣ — джерело; нірвіш́ешах̣ — позбавлене розмаїття; апратішт̣гітах̣ — нічим не обмежене; пурушах̣ — Верховної Особи; тат — те; упа̄да̄нам — знаряддя; а̄тма̄нам — матеріальне творіння; лілайа̄ — розвагою; аср̣джат — створив.
Перевод
Переклад
Майтрея сказал: Вечное время является изначальной причиной взаимодействия трех гун материальной природы. Вечное время неизменно и беспредельно, оно — орудие в руках Верховного Господа, который с его помощью являет в материальном мире Свои игры.
Майтрея сказав: Вічний час — це першопричина взаємодії трьох якостей матеріальної природи. Він незмінний і безмежний. Він служить за знаряддя в руках Верховного Бога-Особи, допомагаючи Господу проявляти Його розваги в матеріальному творінні.
Комментарий
Коментар
Будучи орудием Господа, безличный фактор времени играет роль оси, вокруг которой вращается материальное мироздание. Это рука помощи, которую Господь протягивает материальной природе. Никто не знает, где начинается время и где оно кончается; только время способно хранить информацию о создании, поддержании и разрушении материального космоса. Фактор времени является вещественной причиной творения и, следовательно, непосредственной экспансией Личности Бога. Время считают безличным аспектом Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Безособистісний чинник часу, служачи знаряддям Верховному Господу, являє собою тло в основі всіх явищ матеріального світу. Ніхто не знає, де час починається і де закінчується, і тільки час відміряє творення, підтримання і знищення матеріального прояву. Чинник часу — це матеріальна причина творіння і тому являє собою особисте поширення Бога-Особи. Час визнають за безособистісний аспект Господа.
В наши дни существует много различных представлений о природе фактора времени. Некоторые из этих представлений почти полностью совпадают с концепцией «Шримад-Бхагаватам». Например, иудейские писания также признают время представителем Бога. Там, в частности, сказано: «Бог, который в разные времена в прошлом по-разному вещал нашим праотцам через Своих пророков...». В метафизике различают абсолютное и реальное время. Абсолютное время непрерывно и не зависит от скорости протекания материальных процессов. Астрономы и математики измеряют время, увязывая его со скоростью того или иного объекта, изменениями этого объекта или периодом его существования. Однако, по сути дела, время никак не зависит от относительных по своей природе вещей и явлений, наоборот, все объекты этого мира принимают свою форму и поддаются измерению только благодаря тому, что существуют во времени. Время является шкалой, лежащей в основе деятельности наших чувств, им мы измеряем прошлое, настоящее и будущее, хотя на самом деле у времени нет ни начала, ни конца. Чанакья Пандит говорит, что даже одно мгновение невозможно купить ни за какие деньги, поэтому мгновение, потраченное зря, нужно считать величайшей потерей. Время не зависит от субъективного психического восприятия, но вместе с тем его мгновения сами по себе не являются объективной реальностью — они связаны с нашими ощущениями.
Нині існує багато теорій, що намагаються з’ясувати природу чинника часу. Дехто сприймає час майже так само, як це пояснено в «Шрімад-Бгаґаватам». Наприклад, іудейські писання розглядають час в дусі «Шрімад-Бгаґаватам», як представника Бога. Там, зокрема, сказано: «Багато разів і багатьма способами в різні часи промовляв Бог до отців через пророків...» Метафізика визначає час як абсолютний і реальний. Абсолютний час плине безперервно і не залежить від того, наскільки швидко чи повільно відбуваються ті чи інші матеріальні події. З погляду астрономії та математики час вимірюють відносно швидкості, змін чи терміну існування тих чи інших об’єктів. Проте насправді час ніяк не залежить від цих відносних речей. Навпаки, час визначає форму і тривалість існування всіх об’єктів цього світу. Час служить шкалою, яка лежить в основі діяльності чуттів і відносно якої ми відмірюємо минуле, теперішнє й майбутнє, однак сам час не має ні початку, ні кінця. Пандіта Чанак’я каже, що навіть одну мить неможливо придбати ні за які скарби, тому навіть одну змарновану мить треба вважати за найбільшу втрату в житті. Час непідвладний ніяким психічним маніпуляціям, але разом з тим сама по собі мить часу не становить самостійної реальності, бо залежить від сприйняття конкретної особи.
Поэтому Шрила Джива Госвами заключает, что фактор времени неразрывно связан с деятельностью — действиями и противодействиями — внешней энергии Господа. Внешняя энергия, или материальная природа, действует под надзором времени, которое является Самим Господом, и потому нам кажется, будто материальная природа создает в материальном мире великое множество удивительных вещей. В «Бхагавад-гите» (9.10) данный вывод подтверждается следующим образом:
Тому Шріла Джіва Ґосвамі робить висновок, що чинник часу нерозривно зв’язаний із діяльністю зовнішньої енерґії Господа — з усіма діями та їхніми реакціями, що відбуваються в цій енерґії. Зовнішня енерґія, або матеріальна природа, діє під наглядом Самого Господа в образі чинника часу, і тільки завдяки тому виникає враження, що матеріальна природа породжує безліч чудесних явищ у космосі. Цей висновок збігається із «Бгаґавад-ґітою» (9.10), де сказано:
сӯйате са-чара̄чарам
хетуна̄нена каунтейа
джагад випаривартате
сӯйате са-чара̄чарам
хетуна̄нена каунтейа
джаґад віпарівартате