ТЕКСТ 17
ВІРШ 17
Текст
Текст
йат-па̄да-падмам абхава̄йа бхаджанти бхавйа̄х̣
ма̄м̇ ш́ра̄нта-ва̄хам арайо ратхино бхуви-шт̣хам̇
на пра̄харан йад-анубха̄ва-нираста-читта̄х̣
йат-па̄да-падмам абгава̄йа бгаджанті бгавйа̄х̣
ма̄м̇ ш́ра̄нта-ва̄хам арайо ратгіно бгуві-шт̣хам̇
на пра̄харан йад-анубга̄ва-ніраста-чітта̄х̣
Пословный перевод
Послівний переклад
саутйе — относительно колесничего; вр̣тах̣ — занял; куматина̄ — плохим сознанием; а̄тма-дах̣ — тот, кто освобождает; ӣш́варах̣ — Верховный Господь; ме — мой; йат — чей; па̄да-падмам — лотосные стопы; абхава̄йа — в деле освобождения; бхаджанти — несут служение; бхавйа̄х̣ — разумные люди; ма̄м — мне; ш́ра̄нта — одолеваемым жаждой; ва̄хам — моим лошадям; арайах̣ — враги; ратхинах̣ — великий военачальник; бхувист̣хам — стоя на земле; на — не; пра̄харан — напали; йат — чьей; анубха̄ва — милости; нираста — лишенный; читта̄х̣ — ума.
саутйе — що став колісничим; вр̣тах̣ — діючи; куматіна̄ — його свідомістю; а̄тма-дах̣ — рятівник; ı̄ш́варах̣ — Верховний Господь; ме—мій; йат—що Його; па̄да-падмам — лотосовим стопам; абгава̄йа — заради звільнення; бгаджанті— служать; бгавйа̄х̣—найрозумніші з-поміж людей; ма̄м — на мене; ш́ра̄нта—спраглого; ва̄хам—моїх коней; арайах̣ — вороги; ратгінах̣ — великий полководець; бгувішт̣гам — коли стояв на землі; на — не; пра̄харан — напали; йат — чиєю; анубга̄ва—милістю; ніраста—за браком; чітта̄х̣ — розуму.
Перевод
Переклад
Только по Его милости мои враги упустили возможность убить меня, когда я сошел с колесницы, чтобы добыть воду для моих истомленных жаждой лошадей. Только из-за недостатка почтения к Нему я посмел использовать Его как своего колесничего, так как Ему поклоняются и служат лучшие люди, желая обрести спасение.
Лише Його ласкою вороги не скористалися з нагоди вбити мене, коли я зійшов з колісниці добути води для своїх спраглих коней. І лише через брак поваги до мого Господа я наважився використовувати як колісничого Його, кому задля того, щоб отримати звільнення поклоняються найпіднесеніші з-поміж людей.
Комментарий
Коментар
Верховный Господь, Личность Бога Шри Кришна — объект поклонения и для имперсоналистов, и для преданных Господа. Имперсоналисты поклоняются ослепительному сиянию, которое исходит из Его трансцендентного тела, имеющего вечную форму и обладающего вечным блаженством и знанием, а преданные поклоняются Ему как Верховной Личности Бога. Те же, кто стоит даже ниже имперсоналистов, считают Его одной из великих исторических личностей. Господь, однако, нисходит, чтобы привлечь Своими особыми трансцендентными играми всех, и поэтому играет роль идеального господина, друга, сына и возлюбленного. Его трансцендентные отношения с Арджуной были дружескими, и Господь, как и со Своими родителями, возлюбленными и женами, в совершенстве исполнял Свою роль. Играя свою роль в таких совершенных трансцендентных отношениях, под воздействием внутренней энергии Господа преданный забывает, что его друг или сын — Верховная Личность Бога, хотя иногда действия Господа и приводят его в недоумение. После того как Господь покинул мир, Арджуна осознал, кем был его великий друг, но и прежде он не заблуждался на этот счет и в его отношении к Нему не было ничего дурного. Разумных людей привлекают трансцендентные отношения Господа с Арджуной, чистым, беспримесным преданным Господа.
Верховному Господеві , Богові - Особі Шрі Крішні, поклоняються як імперсоналісти, так і Його віддані. Імперсоналісти поклоняються яскравому сяйву, що виходить з Його трансцендентного тіла, вічної форми блаженства і знання, а віддані поклоняються Йому як Верховному Богові- Особі. Ті ж, хто нижчі навіть від імперсоналістів, вважають Його за одну з великих історичних осіб. Однак Господь сходить, щоб Своїми неповторними трансцендентними розвагами привабити всіх, і в тих іграх Він грає роль найдосконалішого пана, друга, сина й коханого. Господа зв’язували з Арджуною стосунки трансцендентної дружби, і Він грав Свою роль так само досконало, як і в стосунках зі Своїми батьками, коханими й дружинами. Перебуваючи в таких досконалих трансцендентних стосунках з Господом, відданий під впливом внутрішньої енерґії Господа забуває, що його друг чи син — це Верховний Бог-Особа, хоча подеколи дії Господа його спантеличують. Коли Господь пішов з цього світу, Арджуна усвідомив, ким був його великий друг; це, проте, не означає, що раніше Арджуна помилявся щодо Господа або недооцінював Його. Трансцендентні взаємини Господа з чистим, бездомісним відданим, а саме таким був Арджуна, захоплюють розумних людей.
Общеизвестно, что на поле боя никогда не бывает достаточно воды. Вода — редкость в таких местах, но и людей, и животных, напряженно трудящихся на поле боя, мучит жажда, и они постоянно нуждаются в воде, чтобы утолять ее. Особую жажду испытывают в момент смерти раненые солдаты и военачальники, и бывает так, что человек умирает только из-за отсутствия воды. Но проблема нехватки воды была решена на поле битвы Курукшетра с помощью бурения. По милости Бога в любом месте можно было легко получить воду, если было чем пробурить землю. В наше время применяется тот же принцип бурения скважин, но нынешние инженеры все еще не могут сразу бурить землю в любом месте, где это необходимо. Однако из истории явствует, что во времена Пандавов такие великие военачальники, как Арджуна, могли быстро обеспечить водой даже лошадей, не говоря уже о людях, добывая воду из-под поверхности земли, которую пробивали острой стрелой, то есть пользуясь методом, доныне неизвестным ученым.
Добре відомо, що на полі битви завжди бракує води. Її за таких обставин зазвичай дуже мало, а тварини і люди, що під час битви напружують усі сили, постійно потребують її, щоб гамувати спрагу. Найбільше від спраги потерпають смертельно поранені воїни та воєначальники, буває навіть, що воїни вмирають тільки тому, що немає води. Однак на полі битви Курукшетра питання нестачі води було розв’язане: її добували з-під землі. Господньою милістю воду можна добути скрізь, якщо є змога пробурити землю. Нині її так само добувають з-під землі, але сучасні інженери ще не вміють негайно пробурити землю в будь-якому потрібному місці. Однак історія свідчить, що принаймні за часів Пандав великі полководці, як оце Арджуна, вміли негайно напоїти навіть коні, а людей і поготів: вони діставали воду з-під землі, пробиваючи її гострою стрілою. Цим методом сучасні вчені не володіють.