ТЕКСТ 2
ВІРШ 2
Текст
Текст
кшатта̄ кауша̄рава̄гратах̣
джа̄таика-бхактир говинде
тебхйаш́ чопарара̄ма ха
кшатта̄ кауша̄рава̄ґратах̣
джа̄таіка-бгактір ґовінде
тебгйаш́ чопарара̄ма ха
Пословный перевод
Послівний переклад
йа̄ватах̣ — все это; кр̣тава̄н — он задавал; праш́на̄н — вопросы; кшатта̄ — имя Видуры; кауша̄рава — имя Майтреи; агратах̣ — в присутствии; джа̄та — возросло; эка — одно; бхактих̣ — трансцендентное любовное служение; говинде — Господу Кришне; тебхйах̣ — относительно дальнейших вопросов; ча — и; упарара̄ма — перестал; ха — в прошлом.
йа̄ватах̣ — все, що; кр̣тава̄н — порушив; праш́на̄н — питання; кшатта̄ — ім’я Відури; кауша̄рава — ім’я Майтреї; аґратах̣ — за присутности; джа̄та — виплекавши; ека — єдине; бгактіх̣ — трансцендентне любовне служіння; ґовінде — Господеві Крішні; тебгйах̣ — дальших запитань; ча — та; упарара̄ма — перестав; ха — в минулому.
Перевод
Переклад
Задав всевозможные вопросы и утвердившись в трансцендентном любовном служении Господу Кришне, Видура перестал расспрашивать Майтрею Муни.
Поставивши Майтреї Муні найрізноманітніші запитання, Відура втвердився у трансцендентному любовному служінні Господеві Крішні і більше ні про що його не розпитував.
Комментарий
Коментар
Видура перестал задавать вопросы Майтрее Муни, когда убедился, что суммум бонум* жизни — это утвердиться в конце концов в трансцендентном любовном служении Господу Шри Кришне, которого зовут Говиндой — тем, кто всегда и во всем удовлетворяет Своих преданных. Обусловленная душа, живое существо в материальном мире, ищет счастья, занимая свои чувства различной материальной деятельностью, но это не может принести ей удовлетворения, и тогда она отправляется на поиски Высшей Истины, обратившись к методу эмпирической спекулятивной философии и интеллектуальным ухищрениям. Но если она не находит высшей цели, то вновь опускается до материальной деятельности и начинает заниматься разнообразной благотворительной и альтруистической деятельностью, которая тоже не может принести ей полного удовлетворения. Таким образом, ни кармическая деятельность, ни сухие философские рассуждения не могут удовлетворить душу, поскольку по своей природе живое существо — вечный слуга Верховного Господа Шри Кришны, и все ведические писания направляют его к этой высшей цели. Это подтверждается в «Бхагавад-гите» (15.15).
* суммум бонум (лат.) — высшее благо (примеч. переводчика)
Відура покинув задавати Майтреї Муні питання, коли переконався, що суммум бонум* життя — це втвердитися у трансцендентному любовному служінні Господеві Шрі Крішні, Ґовінді, тобто тому, хто завжди й у всьому задовольняє Своїх відданих. Зумовлена душа, тобто жива істота у матеріальному світі, шукає щастя, залучаючи свої чуття до якоїсь матеріальної діяльности. Однак це не може задовольнити її, і вона береться шукати Верховну Істину за допомогою заснованих на чуттєвому досвіді умоглядних філософських побудов та інтелектуальних зусиль. Але якщо вона не доходить до остаточної мети, вона знов опускається на рівень матеріальної діяльности і тоді береться до філантропічної та альтруїстичної діяльности, яка не може дати їй задоволення. Тож ні корислива діяльність, ані сухі філософські розумування не можуть дати живій істоті задоволення, бо з природи вона є вічний слуга Верховного Господа Шрі Крішни. До цієї найвищої мети скеровують усі ведичні писання. Підтверджує це і «Бгаґавад-ґіта» (15.15).
* суммум бонум (лат.) — найвище благо (прим.пер.).
Ищущая обусловленная душа должна, подобно Видуре, обратиться к такому истинному духовному учителю, как Майтрея, и, задавая разумные вопросы, постараться узнать все о карме (деятельности, совершаемой ради наслаждения ее плодами), гьяне (философском поиске Высшей Истины) и йоге (связующем процессе духовного познания). Тому, кто серьезно стремится задавать вопросы духовному учителю, не следует принимать псевдогуру, а тому, кого другие принимают за духовного учителя, хотя он не способен в конечном счете занять ученика трансцендентным любовным служением Господу Шри Кришне, не следует выдавать себя за духовного учителя. Видуре посчастливилось обратиться к такому духовному учителю, как Майтрея, и он достиг высшей цели жизни — бхакти (преданности) Говинде. Таким образом, он познал все, что можно было познать о духовном прогрессе.
У своєму пошуку зумовлена душа повинна, як це зробив Відура, звернутися до істинного духовного вчителя, як ось Майтрея, і, ставлячи йому розумні запитання, здобути від нього вичерпне знання щодо карми (діяльности заради насолоди її плодами), ґ’яни (філософського пошуку Верховної Істини) та йоґи (єднального методу духовного усвідомлення). Не варто приймати духовного вчителя задля годиться, не маючи серйозного прагнення отримати від нього відповіді на свої запитання. Своєю чергою людина не має права удавати з себе духовного вчителя, якщо вона не здатна в кінцевому підсумку привести учня до трансцендентного любовного служіння Господу Шрі Крішні. Відурі пощастило зустріти Майтрею, великого духовного вчителя, завдяки чому він досягнув найвищої мети життя — розвинув бгакті до Ґовінди. Тому потреби в подальших розпитах не лишалось.