VERSO 37
37
Texto
Текст
vikrīḍitaṁ kāraṇa-sūkarātmanaḥ
śṛṇoti gāyaty anumodate ’ñjasā
vimucyate brahma-vadhād api dvijāḥ
вікрід̣ітам̇ ка̄ран̣а-сӯкара̄тманах̣
ш́р̣н̣оті ґа̄йатй анумодате ’н̃джаса̄
вімучйате брахма-вадга̄д апі двіджа̄х̣
Sinônimos
Послівний переклад
yaḥ — aquele que; vai — na verdade; hiraṇyākṣa-vadham — da morte de Hiraṇyākṣa; mahā-adbhutam — maravilhosíssima; vikrīḍitam — passatempo; kāraṇa — por razões como a de tirar a Terra do oceano; sūkara — aparecendo sob a forma de javali; ātmanaḥ — da Suprema Personalidade de Deus; śṛṇoti — ouça; gāyati — cante; anumodate — sinta prazer; añjasā — de imediato; vimucyate — livra-se; brahma-vadhāt — do pecado de matar um brāhmaṇa; api — inclusive; dvijāḥ — ó brāhmaṇas.
йах̣ — той, хто; ваі — справді; хіран̣йа̄кша-вадгам — вбивства Хіран’якші; маха̄-адбгутам — дивовижна; вікрід̣ітам — розвага; ка̄ран̣а — задля певної мети — щоб підняти Землю з океану; сӯкара — з’явившись в подобі вепра; а̄тманах̣ — Верховного Бога-Особи; ш́р̣н̣оті — слухає; ґа̄йаті — оспівує; анумодате — насолоджується; ан̃джаса̄ — відразу; вімучйате — звільняється; брахма-вадга̄т — від гріха вбивства брахмани; апі — навіть; двіджа̄х̣ — о брахмани.
Tradução
Переклад
Ó brāhmaṇas, qualquer pessoa que ouça, cante ou sinta prazer na maravilhosa narração da morte do demônio Hiraṇyākṣa pelo Senhor, que apareceu como o primeiro javali para salvar o mundo, alivia-se de imediato dos resultados de atividades pecaminosas, inclusive do ato de matar um brāhmaṇa
О брахмани, кожен, хто слухає чи оспівує ці дивовижні оповіді про те, як Господь убив демона Хіран’якшу, втілившись в образі вепра, щоб врятувати світ, або хто насолоджується цими описами, відразу ж звільняється від усіх гріхів, навіть від гріха убивства брахмани.
Comentário
Коментар
Uma vez que a Personalidade de Deus está na posição absoluta, não há diferença entre Seus passatempos e Sua personalidade. Qualquer pessoa que ouça sobre os passatempos do Senhor associa-se com o Senhor diretamente, e quem se associa diretamente com o Senhor certamente se livra de todas as atividades pecaminosas, inclusive a de matar um brāhmaṇa, a qual é considerada a atividade mais pecaminosa no mundo material. Devemos ansiar muito por ouvir sobre as atividades do Senhor da fonte fidedigna, o devoto puro. Basta uma pessoa receber pela audição a história e aceitar as glórias do Senhor para ser qualificada. Os filósofos impersonalistas não podem entender as atividades do Senhor. Eles pensam que todas as Suas atividades são māyā, daí serem chamados de māyāvādīs. Uma vez que tudo para eles é māyā, essas narrações não lhes interessam. Alguns impersonalistas relutam em ouvir o Śrīmad-Bhāgavatam, embora, atualmente, muitos deles estejam se interessando nele, simplesmente visando a benefícios monetários. Na realidade, contudo, eles não têm fé. Pelo contrário, descrevem-no à sua própria maneira. Não devemos ouvir, portanto, as explicações dos māyāvādīs. Temos que ouvir de Sūta Gosvāmī ou Maitreya, que realmente apresentam as narrações como elas são, e somente então poderemos saborear os passatempos do Senhor; caso contrário, os efeitos sobre a audiência neófita serão venenosos.
ПОЯСНЕННЯ: Природа Бога-Особи абсолютна, і тому між Його розвагами і Його особистістю немає різниці. Кожен, хто слухає про Господні розваги, тим самим безпосередньо спілкується з Ним, а той, хто спілкується з Самим Господом, безперечно, звільняється від усіх гріхів, навіть якщо він вчинив убивство брахмани, що вважають за найбільший гріх у матеріальному світі. Треба палко шукати будь-якої нагоди, щоб слухати про Господні діяння з достовірного джерела — від чистого відданого. Кожен, хто просто слухає ці розповіді і визнає велич Господа, стає достойним зрозуміти Господа. Філософи-імперсоналісти не можуть зрозуміти Господні діяння. Вони вважають, що всі Його дії — це майа, тому їх і називають майаваді. Вони вважають усе майею, і тому оповіді про Господа не призначені для них. Деякі імперсоналісти навіть уникають «Шрімад-Бгаґаватам», хоча нині багато з них починають ним цікавитися як засобом заробітку. Однак насправді вони не мають віри в «Шрімад-Бгаґаватам» і витлумачують його на свій лад. Тому нам не слід слухати майаваді. Ми повинні слухати Суту Ґосвамі чи Майтрею, що викладають події такими, якими вони були, і тільки тоді ми зможемо відчути солодкий смак Господніх розваг. Якщо ж слухати ці оповіді в іншому викладі, на недосвідчених слухачів вони можуть вплинути як отрута.