VERSO 47
ВІРШ 47
Texto
Текст
apadāni catuṣ-padām
phalgūni tatra mahatāṁ
jīvo jīvasya jīvanam
апада̄ні чатуш-пада̄м
пгалґӯні татра махата̄м̇
джіво джівасйа джіванам
Sinônimos
Послівний переклад
ahastāni — aqueles que são desprovidos de mãos; sa-hastānām — daqueles que são dotados de mãos; apadāni — aqueles que são desprovidos de pernas; catuḥ-padām — daqueles que têm quatro pernas; phalgūni — aqueles que são fracos; tatra — ali; mahatām — do poderoso; jīvaḥ — o ser vivo; jīvasya — do ser vivo; jīvanam — subsistência.
ахаста̄ні — безрукі; са-хаста̄на̄м — тих, у кого руки є; апада̄ні — безногі; чатух̣-пада̄м — тих, у кого чотири ноги; пгалґӯні—слабкі; татра—там; махата̄м—сильніших; джівах̣ — жива істота; джівасйа — живої істоти; джіванам — пожива.
Tradução
Переклад
Aqueles que são desprovidos de mãos são presas para aqueles que têm mãos; aqueles que são desprovidos de pernas são presas para os quadrúpedes. O fraco é a subsistência do forte, e a regra geral mantém que um ser vivo é alimento para outro.
Безрукі істоти — здобич для істот, що мають руки, безногі стають здобиччю для чотириногих, слабкого з’їдає сильний. Закон такий: одна жива істота є поживою для іншої.
Comentário
Коментар
SIGNIFICADO—Existe, pela vontade suprema, uma lei sistemática de subsistência na luta pela vida, e não há como escapar, seja lá qual for a soma de planejamentos. Os seres vivos que vieram ao mundo material contra a vontade do Ser Supremo estão sob o controle de um poder supremo, chamado māyā-śakti, o agente delegado pelo Senhor, e essa daivī māyā destina-se a beliscar as almas condicionadas através das três espécies de misérias, uma das quais é explicada aqui neste verso: o fraco é a subsistência do forte. Ninguém é forte o bastante para se proteger da investida do mais forte, e, pela vontade do Senhor, existem categorias sistemáticas de fraco, mais forte e fortíssimo. Não há nada a se lamentar quando um tigre come um animal mais fraco, inclusive o próprio homem, porque essa é a lei do Senhor Supremo. Contudo, embora a lei declare que um ser humano deve subsistir de outro ser vivo, há também a lei do bom senso, dado que o ser humano se destina a obedecer às leis das escrituras. Isso é impossível para outros animais. O ser humano se destina à autorrealização e, para esse propósito, ele não deve comer nada que não seja primeiramente oferecido ao Senhor. O Senhor aceita, de Seu devoto, todos os tipos de preparações feitas de vegetais, frutas, folhas e cereais. Frutas, folhas e leite, em diversas combinações, podem ser oferecidos ao Senhor, e depois que o Senhor aceita o alimento, o devoto pode compartilhar da prasāda, através da qual todo o sofrimento na luta pela vida vai sendo gradualmente mitigado. Isso se confirma na Bhagavad-gītā (9.26). Mesmo aqueles que estão acostumados a comer animais podem oferecer alimentos, não diretamente ao Senhor, mas a um agente do Senhor, sob determinadas condições de ritos religiosos. Os preceitos das escrituras destinam-se, não a encorajar os comedores de animais, mas a restringi-los através de princípios regulados.
Повсюди діє закон боротьби за виживання, встановлений найвищою волею, і його нікому не оминути попри будь-які заходи і старання. Живі істоти, прийшовши у матеріальний світ проти волі Верховної Істоти, підкорені владі верховної енерґії, майа-шакті, яка є уповноваженим представником Господа. Ця дайві-майа призначена дошкуляти зумовленим душам троїстими нещастями, і за одне з них ідеться у цьому вірші: слабкого з’їдає сильний. Хоч би яка сильна була істота, від сильнішої її не захистить ніхто, а Господньою волею істоти завжди поділені на слабких, сильніших і найсильніших. Якщо тигр з’їдає слабкішу тварину, а то й людину, підстав побиватися немає, бо це відповідає законові Верховного Господа. За цим самим законом людина теж має існувати коштом життя інших живих істот; однак для неї існує ще закон здорового глузду, який велить передусім коритися законам, писань. Іншим істотам, тваринам, це неприступно. Людина існує на те, щоб усвідомити власну сутність, а тому вона не має їсти того, що не запропоноване Господеві. Господь приймає від Свого відданого будь-які страви з овочів, фруктів, зелені та збіжжя. Господеві можна пропонувати найрізноманітніші плоди, зелень і молочні продукти, і коли Він прийме страву, відданий може поживитися прасадом, а від такої їжі нещастя боротьби за існування Н поступово зникають. За це сказано і в «Бгаґавад-ґіті» (9.26). І навіть якщо людина звикла їсти тварин, вона теж може пропонувати ту їжу, однак не Самому Господеві, а комусь з Його представників, дотримуючись приписів певних релігійних обрядів. Ці приписи у писаннях призначені не заохочувати тих, хто їсть плоть тварин, а обмежити їх певними реґулівними засадами.
Cada ser vivo é fonte de subsistência para outros seres vivos mais fortes. Ninguém deve estar muito ansioso por sua subsistência, em nenhuma circunstância, porque há seres vivos em toda parte, e nenhum ser vivo morre à mingua em lugar algum por falta de comida. Mahārāja Yudhiṣṭhira é aconselhado, por Nārada, a não se preocupar com o sofrimento de seus tios por falta de alimento, pois eles podiam viver dos vegetais acessíveis nas selvas como prasāda do Senhor Supremo e, deste modo, realizar o caminho da salvação.
Кожна жива істота є поживою для іншої, сильнішої. Ні за яких умов не варто надміру турбуватися про споживок для себе: адже живі істоти існують скрізь, і ніде жодна жива істота не вмирає з голоду. Нарада порадив Махараджі Юдгіштгірі не турбуватися, що його дядьки страждатимуть через брак їжі, бо вони могли долати шлях до звільнення, підтримуючи життя плодами, що ростуть у джунґлях як прасад Верховного Господа.
A exploração do ser vivo mais fraco pelo mais forte é a lei natural da existência; há sempre uma tentativa de devorar o mais fraco em diferentes reinos de seres vivos. Não há possibilidade de impedir essa tendência por meios artificiais, sob condições materiais; isso só pode ser impedido despertando o senso espiritual do ser humano, pela prática de regulações espirituais. Os princípios reguladores espirituais, contudo, não permitem ao homem, por um lado, abater os animais mais fracos e, por outro lado, permitem ensinar aos outros a coexistência pacífica. Se o homem não permite aos animais a coexistência pacífica, como pode esperar coexistência pacífica na sociedade humana? Os líderes cegos devem, portanto, entender o Ser Supremo e, então, tentarem implantar o reino de Deus. O reino de Deus, ou Rāma-rājya, é impossível sem o despertar da consciência de Deus na mente da massa de pessoas do mundo.
Сильніша жива істота визискує слабкішу — такий природний закон існування; в кожнім царстві живих істот тривають спроби поглинути слабкішого. Припинити це якимись штучними засобами, доки ми живемо у матеріальному світі, неможливо; це вийде тільки якщо істота практикує за відповідними приписами духовне життя і так пробуджує в собі духовну свідомість. Реґулівні засади духовного життя, однак, не дозволяють людині забивати слабкіших тварин і разом з тим повчати інших мирно співіснувати. Якщо людина не хоче мирно співіснувати з тваринами, то якого миру можна сподіватися в людському суспільстві? Тому сліпі проводарі суспільства мусять насамперед осягнути Верховну Істоту, а вже тоді намагатися встановити на землі царство Бога. Якщо в розумі людей всього світу не пробудити свідомости Бога, царство Бога, чи Рама-радж’ю, створити не вийде.