Skip to main content

TEKST 35

TEXT 35

Tekst

Текст

yaj jñātvā na punar moham
evaṁ yāsyasi pāṇḍava
yena bhūtāny aśeṣāṇi
drakṣyasy ātmany atho mayi
йадж джн̃а̄тва̄ на пунар мохам
евам̇ йа̄сйасі па̄н̣д̣ава
йена бгӯта̄нй аш́еша̄н̣і
дракшйасй а̄тманй атго майі

Synonyms

Послівний переклад

yat – co; jñātvā – wiedząc; na – nigdy; punaḥ – znowu; moham – złudzeniu; evam – w ten sposób; yāsyasi – pójdziesz; pāṇḍava – O synu Pāṇḍu; yena – przez które; bhūtāni – żywe istoty; aśeṣāṇi – wszystkie; drakṣyasi – zobaczysz; ātmani – w Duszy Najwyższej; atha u – czyli innymi słowy; mayi – we Mnie.

йат — котре; джн̃а̄тва̄ — знаючи; на — ніколи; пунах̣ — знов; мохам—ілюзію; евам—як це; йа̄сйасі—ти потрапиш; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; йена—котрим; бгӯта̄ні—живі істоти; аш́еша̄н̣і—усі; дракшйасі—ти побачиш; а̄тмані—у Верховній Душі; атга у—іншими словами; майі—в Мені.

Translation

Переклад

A kiedy zdobędziesz prawdziwą wiedzę od duszy samozrealizowanej, nigdy ponownie nie ulegniesz złudzeniu, gdyż dzięki tej wiedzy zrozumiesz, że wszystkie żywe istoty są jedynie częścią Najwyższego, czyli – innymi słowy – należą do Mnie.

Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не звергнешся знову в цю ілюзію, бо в світлі знання ти побачиш, що всі живі істоти — не що інше, як частки Всевишнього, або, іншими словами, вони — Мої.

Purport

Коментар

ZNACZENIE:
 
Kto otrzymał wiedzę od duszy samozrealizowanej, czyli osoby, która zna prawdziwą postać rzeczy, ten wie, że wszystkie żywe istoty są cząstkami Najwyższej Osoby Boga, Pana Śrī Kṛṣṇy. Złudzenie egzystencji oddzielnej od Kṛṣṇy nazywane jest māyą ( – nie,  – to). Niektórzy myślą, że nie mamy nic wspólnego z Kṛṣṇą, że Kṛṣṇa jest tylko wielką osobistością historyczną. Absolutem zaś jest bezosobowy Brahman. W rzeczywistości, jak informuje o tym Bhagavad-gītā, bezosobowy Brahman jest osobistym blaskiem Kṛṣṇy, Najwyższej Osoby Boga, przyczyny wszystkiego. Brahma-saṁhitā wyraźnie oznajmia, że Kṛṣṇa jest Najwyższą Osobą Boga, przyczyną wszystkich przyczyn. Nawet miliony inkarnacji są jedynie Jego różnymi ekspansjami. Ekspansjami Kṛṣṇy są również żywe istoty. Filozofowie Māyāvādī błędnie myślą, że Kṛṣṇa traci Swą oddzielną egzystencję w wielu Swoich ekspansjach. Myśl taka jest z natury materialna. W tym materialnym świecie zdobyliśmy doświadczenie, iż rzecz, która została rozdzielona na części, traci swoją pierwotną tożsamość. Filozofowie Māyāvādī nie potrafią zrozumieć tego, że Absolut oznacza, że jeden plus jeden równa się jeden, i jeden minus jeden również wynosi jeden. Tak jest bowiem w przypadku świata absolutnego.

Сприймаючи знання від душі, яка усвідомила себе, тобто бачить справжній стан речей, можна зрозуміти, що всі живі істоти є невід’ємні частки Верховного Бога-Особи, Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Відчуття самостійного існування, незалежного від Кр̣шн̣и, називають ма̄йею (ма̄ — не, йа̄ — це). Дехто думає, що у нас немає нічого спільного з Кр̣шн̣ою, що Він — лише видатна історична особистість, і що Абсолют — це безособистісний Брахман. Насправді ж, як стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті, безособистісний Брахман є сяючим випромінюванням Самого Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а, як Верховний Бог-Особа, є причина всього. В Брахма-сам̇гіті ясно визначено, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, причина всіх причин. Навіть незчисленні втілення — це лише різні Його експансії. Так само і живі істоти є експансіями Кр̣шн̣и. Філософи-ма̄йа̄ва̄ді помилково вважають, що, поширюючись у Своїх численних експансіях, Кр̣шн̣а втрачає Своє власне особистісне існування. Така думка матеріалістична за своєю природою. В матеріальному світі ми бачимо, що коли річ розібрано на окремі частини, вона втрачає свою первинну ідентичність. Але філософи-ма̄йа̄ва̄ді не можуть збагнути, що в абсолютному розумінні один плюс один дорівнює одному, і що один мінус один теж дорівнює одиниці. Таким є стан справ в абсолютному світі.

Z braku dostatecznej wiedzy o nauce absolutu jesteśmy teraz w złudzeniu i myślimy, iż jesteśmy oddzieleni od Kṛṣṇy. Chociaż jesteśmy oddzielnymi cząstkami Kṛṣṇy, to jednak nie jesteśmy różni od Niego. Różnice cielesne pomiędzy żywymi istotami są māyą, czyli nie są czymś rzeczywistym. Zadaniem nas wszystkich jest zadowalanie Kṛṣṇy. Jedynie z powodu māyi Arjuna myślał, że okresowy, cielesny związek z krewnymi był czymś ważniejszym od jego wiecznego, duchowego związku z Kṛṣṇą. Cała nauka Gīty zmierza do tego wniosku, że żywa istota, jako Jego wieczny sługa, nigdy nie może zostać oddzielona od Kṛṣṇy, a jej wrażenie bycia tożsamością samodzielną, nie związaną z Kṛṣṇą, nazywane jest māyą. Żywe istoty jako oddzielone cząstki Najwyższego, mają pewien cel do spełnienia. Zapomniawszy o tym celu, od czasów niepamiętnych przebywają w różnego rodzaju ciałach: jako ludzie, zwierzęta, półbogowie itd. Przyczyną tych różnic cielesnych jest zapomnienie o transcendentalnej służbie dla Pana. Kto jednak angażuje się w taką służbę poprzez świadomość Kṛṣṇy, ten od razu zostaje od tego złudzenia uwolniony. Czystą wiedzę można otrzymać jedynie od bona fide mistrza duchowego i w ten sposób uchronić się przed złudzeniem, że żywa istota jest równa Kṛṣṇie. Doskonała wiedza oznajmia, że Dusza Najwyższa (Kṛṣṇa) jest najwyższym schronieniem dla wszystkich żywych istot, a porzucając to schronienie, żywe istoty – pod wpływem energii materialnej – ulegają złudzeniu, odnosząc wrażenie, iż posiadają oddzielną tożsamość. Wskutek tego – w różnym stopniu utożsamiając się z materią – zapominają o Kṛṣṇie. Kiedy jednak takie ulegające złudzeniu żywe istoty osiągają świadomość Kṛṣṇy, oznacza to, że znajdują się na ścieżce do wyzwolenia. Potwierdza to Bhāgavatam (2.10.6): muktir hitvānyathā-rūpaṁ svarūpeṇa vyavasthitiḥ. Wyzwolenie jest równoznaczne z osiągnięciem swojej konstytucjonalnej pozycji wiecznego sługi Kṛṣṇy (świadomość Kṛṣṇy).

Через брак знань в науці про Абсолют нас зараз покриває ілюзія, і тому ми вважаємо себе незалежними від Кр̣шн̣и. Хоча ми є відокремленими частками Кр̣шн̣и, проте ми не відрізняємось від Нього. Тілесні відмінності живих істот — це ма̄йа̄, тобто нереальність. Наше призначення полягає в тому, щоб вдовольняти Кр̣шн̣у. Лише внаслідок впливу ма̄йі Арджуна вважав, що його тимчасові тілесні стосунки з родичами важливіші за вічний духовний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Усе вчення Ґı̄ти націлене саме на те, що жива істота, як вічна слуга Кр̣шн̣и, не може відокремитись від Кр̣шн̣и і що її почуття індивідуальної незалежності від Кр̣шн̣и називають ма̄йею. Живі істоти, як самостійні невід’ємні частки Всевишнього, мають певне призначення. З давніх-давен, забувши за це призначення, вони знаходять собі місце в різноманітних тілах: людей, тварин, напівбогів тощо. Такі тілесні відмінності виникають внаслідок забуття трансцендентного служіння Господу. Але як тільки жива істота вдається до трансцендентного служіння в свідомості Кр̣шн̣и, вона одразу ж звільнюється від цієї ілюзії. Таке чисте знання можна отримати лише від істинного духовного вчителя і таким чином уникнути помилкової думки, що жива істота рівна Кр̣шн̣і. Досконале знання полягає в тому, що Верховна Душа, Кр̣шн̣а, є вище пристання всіх живих істот, і що, відмовившись од цього пристановища, живі істоти під впливом матеріальної енерґії потрапили в оману і уявляють себе самостійними незалежними особами. Таким чином, так чи інакше ототожнюючи себе з матерією, вони забувають Кр̣шн̣у. Однак, коли такі живі істоти, що заблукали, знаходять своє місце в свідомості Кр̣шн̣и, це означає, що вони вийшли на шлях звільнення, як про те сказано в Бга̄ґаватам (2.10.6): муктір хітва̄нйатга̄- рӯпам̇ сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. Звільнення означає поновити своє одвічне становище вічного слуги Кр̣шн̣и (свідомість Кр̣шн̣и).