STIH 54
TEXT 54
Tekst
Текст
na śocati na kāṅkṣati
samaḥ sarveṣu bhūteṣu
mad-bhaktiṁ labhate parām
на ш́очаті на ка̄н̇кшаті
самах̣ сарвешу бгӯтешу
мад-бгактім̇ лабгате пара̄м
Synonyms
Послівний переклад
brahma-bhūtaḥ – sjedinjen s Apsolutom; prasanna-ātmā – potpuno radostan; na – nikada; śocati – jadikuje; na – nikada; kāṅkṣati – želi; samaḥ – jednako se ophodi; sarveṣu – prema svim; bhūteṣu – živim bićima; mat-bhaktim – predano služenje Mene; labhate – stječe; parām – transcendentalno.
брахма-бгӯтах̣—бувши єдиним з Абсолютом; прасанна-а̄тма̄— сповнений радості; на—ніколи; ш́очаті—сумує; на—ніколи; ка̄н̇кшаті—бажає; самах̣—однаковий; сарвешу—до всіх; бгӯтешу— живих істот; мат-бгактім—віддане служіння Мені; лабгате—здобуває; пара̄м—трансцендентної.
Translation
Переклад
Onaj tko je tako transcendentalno utemeljen odmah spoznaje Vrhovni Brahman i postaje potpuno radostan. Nikada ne jadikuje niti za ičim žudi. Jednako se ophodi prema svakom živom biću. U takvom stanju dostiže čisto predano služenje Mene.
Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.
Purport
Коментар
SMISAO: Za impersonalista je dostizanje razine brahma-bhūta, jedinstva s Apsolutom, posljednja riječ. Ali personalist ili čisti bhakta mora dalje napredovati kako bi se posvetio čistom predanom služenju. To znači da je osoba koja služi Svevišnjeg Gospodina s čistom predanošću već dostigla oslobođenje, zvano brahma-bhūta ili jedinstvo s Apsolutom. Bez sjedinjavanja sa Svevišnjim, Apsolutom, ne možemo služiti Svevišnjega. U apsolutnom shvaćanju ne postoji razlika između sluge i služenog; ipak, razlika postoji u višem, duhovnom smislu.
Вища мета імперсоналістів полягає в тому, щоб досягти ступеня брахма-бгӯти, тобто злитись з Абсолютом. Однак, з погляду персоналіста, правдивого відданого Кр̣шн̣и, людина повинна піднятись ще вище й стати на шлях чистого відданого служіння. Це означає, що той, хто присвячує себе чистому відданому служінню Господеві, вже перебуває на стадії звільнення, брахма- бгӯти, або єдності з Абсолютом. Не реалізувавши свою якісну єдність із Всевишнім, з Абсолютом, неможливо служити Йому. З абсолютного погляду нема різниці між тим, хто служить, й тим, кому служать, і все ж таки у вищому духовному розумінні така різниця є.
U materijalnom shvaćanju života, kad osoba svojim postupcima nastoji zadovoljiti osjetila, doživljava bijedu, ali u apsolutnom svijetu, kad služi s čistom predanošću, nema bijede. Bhakta svjestan Kṛṣṇe ni za čim ne jadikuje niti žudi. Budući da je Bog potpun, živo biće koje služi Boga u svjesnosti Kṛṣṇe također postaje potpuno u sebi. Ono je kao rijeka pročišćena od sve prljavštine. Čisti bhakta ne misli ni na što drugo osim na Kṛṣṇu i zato je prirodno uvijek radostan. Ne žali za materijalnim gubitkom niti želi nešto dobiti, jer se osjeća potpunim u služenju Gospodina. Ne želi materijalno uživanje, jer zna da je svako živo biće odvojeni djelić Svevišnjeg Gospodina i stoga je vječno sluga. U materijalnom svijetu ne smatra neka bića višim, a neka nižim; viši i niži položaji su prolazni i bhakta nema nikakve veze s prolaznim pojavama i nestancima. Za njega kamen i zlato imaju jednaku vrijednost. To je razina brahma-bhūta i čisti je bhakta vrlo lako dostiže. Na toj razini postojanja pomisao na stapanje s Vrhovnim Brahmanom i uništavanje vlastite osobnosti izgleda paklena, pomisao na odlazak u rajsko kraljevstvo čini se poput utvare, a osjetila nalikuju slomljenim zubima otrovne zmije. Kao što se ne trebamo plašiti zmije slomljenih zuba, tako se ne trebamo plašiti ovladanih osjetila. Za osobu pod utjecajem materije svijet je pun bijede, ali za bhaktu je čitav svijet jednako dobar kao Vaikuṇṭha, duhovno nebo. Za bhaktu najviša osoba u ovom svemiru nije značajnija od mrava. Ta se razina može dostići milošću Gospodina Caitanye, koji je u ovom dobu propovijedao čisto predano služenje.
В межах матеріалістичного погляду на життя діяльність задля чуттєвого задоволення неодмінно викликає страждання, але в абсолютному світі для тих, хто віддано служить Кр̣шн̣і, страждань немає. У відданого в свідомості Кр̣шн̣и нема підстав для журби і жаги. Господь є довершене ціле, і жива істота, яка служить Богові в свідомості Кр̣шн̣и, також стає довершеною сама у собі. Вона нагадує річку, яку очищено від бруду. Всі думки чистого відданого Господа звернені до Кр̣шн̣и, і цілком природно, що такий відданий завжди щасливий. Він не сумує, втрачаючи, і не прагне придбати щось матеріальне, бо його життя заповнює служіння Господеві. У нього немає прагнень до світських насолод, бо він знає, що кожна жива істота — лише невід’ємна фраґментарна частка Верховного Господа і Його вічна слуга. Він не вважає, що в матеріальному світі хтось вищий, а хтось — нижчий; поняття вищого й нижчого нетривкі, а відданого Господа не цікавить виникнення й зникнення минущого. Для нього золото й камінь — рівноцінні. Це і є стадія брахма-бгӯти, якої чистий відданий досягає дуже легко. На такій стадії існування сама думка про злиття з Верховним Брахманом і знищення власної індивідуальності стає неприйнятною, ідея досягнення раю — фантасмагорією, а чуття нагадують зламані отруйні зуби гадюки. Як нема потреби боятись гадюки із зламаними зубами, так й не треба боятись приборканих чуттів. Для людей, що заражені матеріалізмом, світ сповнений страждань, але для відданих Кр̣шн̣и весь світ незугірш од Ваікун̣т̣ги, тобто духовного неба. Найвидатніша особистість у матеріальному всесвіті — не більша за мурашку для відданого Господа. Такого ступеня досконалості можна досягти милістю Господа Чаітанйі, який у цю епоху звіщав чисте віддане служіння.