Text 26
26
Devanagari
Деванагарі
तर्पयित्वाथ विप्रेभ्यो गावो बहुगुणा ददु: ॥ २६ ॥
Text
Текст
ṛṣīṁś caiva tad-ambhasā
tarpayitvātha viprebhyo
gāvo bahu-guṇā daduḥ
р̣шім̇ш́ чаіва тад-амбгаса̄
тарпайітва̄тга віпребгйо
ґа̄во баху-ґун̣а̄ дадух̣
Synonyms
Послівний переклад
tatra — there; snātvā — by taking bath; pitṝn — forefathers; devān — demigods; ṛṣīn — great sages; ca — also; eva — certainly; tat — of that; ambhasā — by the water; tarpayitvā — by pleasing; atha — thereupon; viprebhyaḥ — unto the brāhmaṇas; gāvaḥ — cows; bahu-guṇāḥ — greatly useful; daduḥ — gave in charity.
татра — там; сна̄тва̄ — омившись; пітР̣̄н — предкам; дева̄н — півбогам; р̣шін — великим мудрецям; ча — також; ева — певно; тат — тою; амбгаса̄ — водою; тарпайітва̄ — вдовольнивши; атга — тоді; віпребгйах̣ — брахманам; ґа̄вах̣ — корів; баху-ґун̣а̄х̣ — наділених всіма хорошими якостями; дадух̣ — дали в милостиню.
Translation
Переклад
After arriving there, all of them took bath, and with the water of this place of pilgrimage they offered their respects to the forefathers, demigods and great sages and thus satisfied them. They gave cows to the brāhmaṇas in royal charity.
Прибувши туди, вони омилися, а тоді зробивши шанобливі узливання предкам, півбогам та великим мудрецям, задовольнили їх водою цього святого місця. З царською щедрістю вони стали роздавати брахманам корів.
Purport
Коментар
Amongst the devotees of the Lord there are several divisions, mainly nitya-siddhas and sādhana-siddhas. The nitya-siddha devotees never fall down to the region of the material atmosphere, even though they sometimes come onto the material plane to execute the mission of the Lord. The sādhana-siddha devotees are chosen from the conditioned souls. Out of the sādhana devotees, there are mixed and pure devotees. The mixed devotees are sometimes enthusiastic about fruitive activities and are habituated to philosophical speculation. The pure devotees are free from all these mixtures and are completely absorbed in the service of the Lord, regardless of how and where they are situated. Pure devotees of the Lord are not enthusiastic to put aside their service to the Lord in order to go visit holy places of pilgrimage. A great devotee of the Lord in modern times, Śrī Narottama dāsa Ṭhākura, has sung like this: “To visit holy places of pilgrimage is another bewilderment of the mind because devotional service to the Lord at any place is the last word in spiritual perfection.”
ПОЯСНЕННЯ: Серед Господніх відданих виділяють дві категорії: ніт’я-сіддг та садгана-сіддг. Віддані ніт’я-сіддги ніколи не падають у світ матерії, навіть якщо іноді вони сходять на матеріальний рівень, щоб виконати дану їм від Господа місію. А садгана-сіддги — це ті віддані, котрі приходять з-поміж зумовлених душ. Серед відданих садгана-сіддг є віддані змішаних мотивів і чисті. Віддані змішаних мотивів іноді відчувають потяг до корисливої діяльності або прив’язані до філософських роздумів. Чисті віддані вільні від усіх таких домішок і повністю занурені в служіння Господу, хоч би де і хоч би в яких умовах вони були. Чисті віддані не схильні облишати своє служіння задля того, щоб відвідати святі місця прощі. Великий Господній відданий нашої епохи, Шрі Нароттама даса Тгакура, в одній з своїх пісень каже: «Відвідувати святі місця прощі — це просто ще один різновид омани, в яку впадає спантеличений розум, тому що віддане служіння Господу, хоч би де ми його виконували, являє собою вершину духовної досконалості».
For pure devotees of the Lord who are completely satisfied with the transcendental loving service of the Lord, there is hardly any necessity to visit the various places of pilgrimage. But those who are not so advanced have the prescribed duties of visiting pilgrimage sites and regularly performing the rituals. The part of the princely order of the Yadu dynasty who went to Prabhāsa performed all duties to be done in a place of pilgrimage and offered their pious actions to their forefathers and others.
Для чистих відданих Господа, які знайшли повне вдоволення в трансцендентному любовному служінні Господу, навряд чи є якась потреба відвідувати всілякі місця прощі. Однак людям не такого високого рівня покладено за обов’язок періодично відвідувати святі місця і виконувати всі належні обряди. Члени царської династії Яду, які прийшли до Прабгаси, виконали всі обряди, котрі належить виконати в місці прощі, і присвятили плоди свого добродійства предкам, півбогам та мудрецям.
As a rule, every human being is indebted to God, the demigods, great sages, other living entities, people in general, forefathers, etc., for various contributions received from them. Thus everyone is obliged to repay the debt of gratitude. The Yadus who went to the Prabhāsa pilgrimage site performed their duties by distributing land, gold, and well-nourished cows in royal charity, as described in the following verse.
Кожна людина завжди зобов’язана Богові, півбогам, великим мудрецям, іншим живим істотам, людству, пращурам та іншим за численні дари, які вона дістає від них. Тому кожен зобов’язаний відплатити борг вдячності. Як розповідає наступний вірш, Яду, прийшовши до святої Прабгаси, виконали свій обов’язок, з царською щедрістю роздаючи землю, золото і вгодованих корів.