Text 17
17
Devanagari
Деванагарі
निरन्तरं स्वयंज्योतिरणिमानमखण्डितम् ॥ १७ ॥
Text
Текст
kevalaṁ prakṛteḥ param
nirantaraṁ svayaṁ-jyotir
aṇimānam akhaṇḍitam
кевалам̇ пракр̣тех̣ парам
нірантарам̇ свайам̇-джйотір
ан̣іма̄нам акган̣д̣ітам
Synonyms
Послівний переклад
тада̄ — тоді; пурушах̣ — індивідуальна душа; а̄тма̄нам — себе; кевалам — чиста; пракр̣тех̣ парам — трансцендентна до матеріального існування; нірантарам — невідмінна; свайам-джйотіх̣ — самосяйна; ан̣іма̄нам — крихітна; акган̣д̣ітам — неподільна.
Translation
Переклад
At that time the soul can see himself to be transcendental to material existence and always self-effulgent, never fragmented, although very minute in size.
Тоді душа бачить себе як трансцендентну до матеріального існування, завжди самосяйну, вічно неподільну і нескінченно малу.
Purport
Коментар
In the state of pure consciousness, or Kṛṣṇa consciousness, one can see himself as a minute particle nondifferent from the Supreme Lord. As stated in Bhagavad-gītā, the jīva, or the individual soul, is eternally part and parcel of the Supreme Lord. Just as the sun’s rays are minute particles of the brilliant constitution of the sun, so a living entity is a minute particle of the Supreme Spirit. The individual soul and the Supreme Lord are not separated as in material differentiation. The individual soul is a particle from the very beginning. One should not think that because the individual soul is a particle, it is fragmented from the whole spirit. Māyāvāda philosophy enunciates that the whole spirit exists, but a part of it, which is called the jīva, is entrapped by illusion. This philosophy, however, is unacceptable because spirit cannot be divided like a fragment of matter. That part, the jīva, is eternally a part. As long as the Supreme Spirit exists, His part and parcel also exists. As long as the sun exists, the molecules of the sun’s rays also exist.
ПОЯСНЕННЯ: У стані чистої свідомості, свідомості Крішни, істота може побачити себе як крихітну частку духу, невідмінну від Верховного Господа. Як сказано у «Бгаґавад-ґіті», джіва, індивідуальна душа, вічно залишається невід’ємною часткою Верховного Господа. Як промені сонця являють собою крихітні часточки сонячного сяйва, так і живі істоти являють собою крихітні часточки Верховного Духу. Між індивідуальною душею і Верховним Господом не існує відмінності, яка існує між окремими матеріальними речами. Індивідуальна душа завжди була крихітною часточкою духу. Не слід думати, що, як частка, індивідуальна душа була відокремлена від сукупного духу. Філософія майавади проголошує, що існує тільки сукупний дух, а те, що відоме як джіва, — це його частка, яка потрапила в пастку ілюзії. Однак ця філософія неприйнятна, тому що дух неможливо поділити на шматки, як матерію. Ця частка духу, джіва, була часткою завжди і залишається нею вічно. Доки існує Верховний Дух, доти існують Його невід’ємні частки. Доки існує Сонце, існуватимуть корпускули сонячного світла.
The jīva particle is estimated in the Vedic literature to be one ten-thousandth the size of the upper portion of a hair. It is therefore infinitesimal. The Supreme Spirit is infinite, but the living entity, or the individual soul, is infinitesimal, although it is not different in quality from the Supreme Spirit. Two words in this verse are to be particularly noted. One is nirantaram, which means “nondifferent,” or “of the same quality.” The individual soul is also expressed here as aṇimānam. Aṇimānam means “infinitesimal.” The Supreme Spirit is all-pervading, but the very small spirit is the individual soul. Akhaṇḍitam means not exactly “fragmented” but “constitutionally always infinitesimal.” No one can separate the molecular parts of the sunshine from the sun, but at the same time the molecular part of the sunshine is not as expansive as the sun itself. Similarly, the living entity, by his constitutional position, is qualitatively the same as the Supreme Spirit, but he is infinitesimal.
Щодо розміру джіви у Ведах сказано, що він становить одну десятитисячну долю кінчика волосини. Іншими словами, вона нескінченно мала. Верховний Господь безмежно великий, а жива істота, індивідуальна душа, безмежно мала, хоча за своєю природою невідмінна від Верховного Духу. Особливо слід відзначити в цьому вірші два слова: нірантарам і ан̣іма̄нам. Нірантарам означає «невідмінна» або «однакової природи». Ан̣іма̄нам, ще одне вжите тут означення індивідуальної душі, означає «безмежно мала». Верховний Дух пронизує все, а індивідуальна душа — це крихітний за розмірами прояв духу. Акган̣д̣ітам означає не лише «неподільна», але також «завжди безмежно мала за своєю природою». Корпускули сонячного світла неможливо відділити від Сонця, але разом з тим ці корпускули за своїм об’ємом значно менші за саме Сонце. Так само жива істота за своєю природою і якостями однакова з Верховним Духом, однак безмежно мала за обсягом.