Skip to main content
Библиотека » Шрӣмад Бха̄гаватам » Трета Песен: Статуквото

ГЛАВА ВТОРА

ГЛАВА ДРУГА

Възпоминания за Бог Кр̣ш̣н̣а

Спогади про Господа Крішну

ТЕКСТ 1:
Шрӣ Шукадева Госва̄мӣ каза: Когато Видура помоли великия предан Уддхава да разкаже за най-скъпия (Бог Кр̣ш̣н̣а), Уддхава не успя да отговори веднага, защото бе обзет от силно вълнение при спомена за Бога.
1:
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Коли Уддгава, великий відданий, почув прохання Відури розповісти про найдорожчого [Господа Крішну], його затопили спогади про Господа і від хвилювання він навіть не міг відразу відповісти Відурі.
ТЕКСТ 2:
Още като петгодишно дете той бе толкова погълнат от служенето за Бог Кр̣ш̣н̣а, че когато сутрин майка му го викаше да закусва, той не искаше да яде.
2:
Він [Уддгава] ще навіть п’ятирічною дитиною настільки поринав у служіння Господу Крішні, що, коли мати кликала його снідати, він не хотів іти.
ТЕКСТ 3:
Така още от детството си Уддхава постоянно служеше на Бога и продължи да му служи с неотслабващо желание дори в старостта си. И щом го попитаха за посланието на Бога, той веднага си припомни всичко за него.
3:
Отак, з самого дитинства, Уддгава ніколи не переставав служити Крішні, тож у похилому віці його бажання служити Господу тільки посилилось. Коли Відура попрохав Уддгаву розповісти про Господа Крішну, Уддгаву відразу ж переповнили спогади про Нього.
ТЕКСТ 4:
За миг Уддхава остана мълчалив и застина неподвижно. Той се потопи в нектара на спомените за лотосовите нозе на Бога и изпадна в екстаза на предаността, който с всеки миг ставаше все по-силен и по-силен.
4:
Якийсь час він мовчав, непорушно заціпенівши. Він занурився в нектар спогадів про лотосові стопи Господа, і було видно, що він дедалі глибше поринає в екстаз відданості.
ТЕКСТ 5:
Видура видя, че поради пълния екстаз тялото на Уддхава показва всички трансцендентални промени. Уддхава се опитваше да избърше сълзите на раздяла от очите си. Тогава Видура разбра, че Уддхава обича Бога с необятна, всепоглъщаща любов.
5:
Відура бачив, як від глибокого екстазу в тілі Уддгави проявилися всі трансцендентні зміни і як він марно намагається витерти з очей сльози розлуки. Відура наочно пересвідчився, що Уддгава розвинув палку, необорну любов до Господа.
ТЕКСТ 6:
След известно време великият предан Уддхава се завърна от обителта на Бога отново в света, обитаван от хората, и избърса очи. У него се пробудиха спомените за миналото и в приятно разположение на духа той започна да говори на Видура.
6:
За якийсь час Уддгава, великий відданий, повернувся з Господньої обителі в світ людей і витер очі. Пригадуючи події минулого, він з любов’ю заговорив до Відури.
ТЕКСТ 7:
Шрӣ Уддхава каза: Скъпи Видура, слънцето на света – Бог Кр̣ш̣н̣а – вече залезе и великата змия на времето погълна нашия дом. Какво бих могъл да ти кажа за благоденствието ни?
7:
Шрі Уддгава сказав: Дорогий Відуро, зайшло сонце світу, Господь Крішна, і наш дім проковтнула велетенська змія часу. Що тобі сказати про наші справи?
ТЕКСТ 8:
Тази вселена заедно с всичките ѝ планети е най-клета от клетите. А още по-злочести са потомците на династията Яду, защото не разбираха, че Бог Хари е Божествената Личност, както рибите не разпознават луната.
8:
Цей всесвіт і всі його планети спіткало найбільше нещастя. А ще нещасніші члени династії Яду, що не розпізнали в Господі Харі Верховного Бога-Особи, як колись риби не розпізнали Місяць.
ТЕКСТ 9:
Всички Я̄дави бяха опитни предани и много добре познаваха човешката психология. Нещо повече, те постоянно съпровождаха Бога и участваха в различните му развлечения. Ала въпреки това те виждаха у него само единния Върховен, който пребивава навсякъде.
9:
Ядави були досвідчені віддані і добре розбирались у психології. Мало того, вони завжди були поряд із Господом і брали участь у всіх Його розвагах. Та все одно вони зуміли зрозуміти Його тільки як всепронизуючу Наддушу.
ТЕКСТ 10:
Думите на хората, които са заблудени от илюзорната енергия на Бога, по никакъв начин не могат да смутят интелигентността на напълно отдалите се души.
10:
Слова людей, введених в оману ілюзорною енерґією, за жодних обставин не можуть похитнути розум тих, хто цілковито віддався Господу.
ТЕКСТ 11:
Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, който прояви вечната си форма пред очите на всички хора по земята, напусна този свят, като се скри от взора на ония, които бяха неспособни да го видят (в истинския му вид), защото не извършваха нужните отречения.
11:
Господь Шрі Крішна, що являв Свій вічний образ очам усіх жителів землі, відійшовши, зробив Свій образ недоступним зорові тих, хто за браком відповідних аскез не міг бачити Господа [таким, яким Він є].
ТЕКСТ 12:
Богът се появи в тленния свят чрез вътрешната си енергия йога-ма̄я̄. Той дойде във вечната си форма, която идеално подхожда за забавленията му. Неговите игри възхитиха всички, дори тези, които се гордееха със собствените си достойнства, в това число и самия Бог във формата му на господар на Вайкун̣т̣ха. Затова неговото (на Шрӣ Кр̣ш̣н̣а) трансцендентално тяло е скъпоценност на скъпоценностите.
12:
Господь явив Себе в цьому тлінному світі силою Своєї внутрішньої енерґії, йоґамайі. Він прийшов у Своїй вічній формі, що якнайліпше підходить для Його розваг. Його розваги дивують усіх, навіть тих, хто гордиться своїм великим багатством, включаючи і Самого Господа в образі повелителя Вайкунтги. Отже, Його трансцендентне тіло [тіло Шрі Крішни]    —    це окраса всіх окрас.
ТЕКСТ 13:
Всички полубогове от висшите, низшите и средните планетарни системи на вселената се събраха при олтара на жертвоприношението ра̄джасӯя, извършвано от Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира. Когато съзряха прекрасните черти на Бог Кр̣ш̣н̣а, всички си помислиха, че Той е най-изкусното творение на Брахма̄, създателя на човешките същества.
13:
Коли Махараджа Юдгіштгіра влаштував жертвопринесення раджасуя, навколо його жертовного вівтаря зібрались усі півбоги з вищих, нижчих і середніх планетних систем. Побачивши чудову вроду тіла Господа Крішни, всі вони вирішили, що Господнє тіло    —    це найвища вершина майстерності Брахми, творця людини.
ТЕКСТ 14:
След забавленията, изпълнени със смях, шеги и закачливи погледи, девойките на Враджа изпитваха изгаряща болка, когато Кр̣ш̣н̣а ги напускаше. Те го проследяваха с поглед и оставаха вцепенени, без да могат да довършат домашните си дела.
14:
Дівчата Враджі, що розважалися з Крішною, сміялися з Ним, жартували і обмінювалися поглядами, щоразу вмирали від розпачу, коли Він залишав їх. Вони проводжали Його невідривним поглядом, а тоді опускались на землю і ціпеніли, не можучи закінчити хатньої роботи.
ТЕКСТ 15:
Върховният Бог, всемилостивият повелител и на духовните, и на материалните творения, е нероден, но когато се създадат конфликти между умиротворените му отдадени и хората, овладени от материалните гун̣и на природата, Той се ражда, сякаш огън, и заедно с него идва и махат-таттва.
15:
Бог-Особа, всемилостивий повелитель духовного і матеріального творінь,    —    ненароджений, однак коли виникають тертя між Його миролюбними відданими і тими, хто перебуває у владі ґун матеріальної природи, Він, наче вогонь, з’являється у цьому світі у супроводі махат-таттви.
ТЕКСТ 16:
Когато мисля за Бог Кр̣ш̣н̣а – как въпреки че е нероден, се роди в затвора от Васудева, как, лишен от покровителството на баща си, се озова във Враджа и остана да живее там скрит, защото се боеше от врага, и как, макар да е безкрайно могъщ, избяга от Матхура̄ като страхливец – всички тези случки ме объркват и ме карат да страдам.
16:
Коли я думаю про Господа Крішну    —    про те, як Він, хоча ненароджений, народився у темниці, де ув’язнено Васудеву, як Він залишив батьків притулок і пішов до Враджі, від страху перед Своїм ворогом приховуючи Свою істинну тотожність, і як Він, володар безмежної сили, злякано втік з Матгури,    —    це все пантеличить мене і крає мені серце.
ТЕКСТ 17:
Бог Кр̣ш̣н̣а молеше родителите си да им простят (на тях, Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма), задето не можаха да служат в нозете им, понеже, гонени от страха си пред Кам̇са, се озоваха далеч от дома. „Майко! Татко! – нареждаше Той. – Моля ви, простете ни, че не можахме да ви служим“. Тези постъпки на Бога карат сърцето ми да се къса от болка.
17:
Господь Крішна прохав Своїх батьків вибачити їм [Крішні й Баларамі] те, що Вони не служили їхнім стопам, переховуючись далеко від домівки у великому страхові перед Камсою. Він казав: «Матінко! Батько! Будь ласка, вибачте Нам за те, що Ми не змогли служити вам». Від такої поведінки Господа в мене розривається серце.
ТЕКСТ 18:
Кой би могъл да забрави праха от лотосовите му нозе, ако е вдъхнал мириса му поне веднъж? С едно движение на веждите си Кр̣ш̣н̣а нанесе смъртоносен удар на всички, които обременяваха Земята.
18:
Хто, хоча б раз відчувши аромат пилу з Його лотосових стіп, зможе забути ці пахощі? Просто ворухнувши бровами, схожими на пелюстки, Крішна знищив усіх тих, хто обтяжував землю.
ТЕКСТ 19:
Ти сам видя как царят на Чеди (Шишупа̄ла) постигна целта на йога, въпреки че ненавиждаше Бог Кр̣ш̣н̣а. Дори истинските йогӣ се стремят към подобен успех и затова извършват различните си упражнения. Кой е в състояние да понесе раздялата с него?
19:
Ти сам бачив, як цар Чеді [Шішупала], хоча він ненавидів Господа Крішну, досягнув мети йоґічної практики. Справжні йоґи палко прагнуть досягнути такого успіху і задля цього вдаються до найрізноманітніших засобів. Хто може витерпіти розлуку з таким Господом?
ТЕКСТ 20:
А другите, които се сражаваха на бойното поле Курукш̣етра, бяха пречистени от безмилостните стрели на Арджуна и като съзерцаваха лотосовото лице на Кр̣ш̣н̣а, което е радост за очите, достигнаха обителта на Бога.
20:
Тимчасом воїни, що воювали на Курукшетрі, очистились під зливою стріл Арджуни і, споглядаючи лотосове обличчя Крішни, втіху для очей, досягнули обителі Господа.
ТЕКСТ 21:
Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а е повелител на всички триединства и независим върховен господар на всички богатства. Вечните пазители на реда в творението го обожават, като му предлагат жертвени предмети и скланят милионите си шлемове в неговите нозе.
21:
Господь Крішна    —    повелитель всіх триєдинств. Він володіє всіма багатствами та щедротами і тому абсолютно незалежний. Йому поклоняються вічні опікуни творіння, підносячи Йому дари і мільйонами своїх шоломів шанобливо торкаючись Його стіп.
ТЕКСТ 22:
О, Видура, тогава може ли нас, неговите слуги, да не ни боли, когато си спомняме как Той (Бог Кр̣ш̣н̣а) стоеше пред седналия на трона цар Уграсена и му даваше обяснения с думите: „О, господарю мой, моля те да изслушаш това, което ще ти кажа“.
22:
Тому, Відуро, як нам, Його слугам, без прикрощів згадувати ті моменти, коли Він [Господь Крішна], стоячи перед царем Уґрасеною, що сидів на царському троні, покірливо звітував: «Володарю, дозволь тобі доповісти»?
ТЕКСТ 23:
Уви, нима ще намеря покровител, по-милостив от този, който отреди на вероломната демоница (Пӯтана̄) позицията на майка, въпреки че тя намаза гръдта си със смъртоносна отрова и му даде да суче.
23:
О, де я знайду захисника милостивішого, ніж Він, що дарував становище матері навіть підступній відьмі [Путані], хоча вона хотіла вбити Його, намастивши собі груди смертельною отрутою і спробувавши нагодувати Його цими грудьми.
ТЕКСТ 24:
Аз мисля, че демоните, които ненавиждат Бога, са в по-добро положение от преданите, защото докато се сражават с него, погълнати от ненавистни мисли, те го виждат пред себе си, носен на гърба на Гаруд̣а, сина на Та̄ркш̣я (Кашяпа), и в ръка със смъртоносния си диск.
24:
Мені здається, що демони, як ворогують з Господом, мають переваги над відданими, тому що боротьба з Господом заповнює всі їхні думки, а їхні очі споглядають Господа на плечах Ґаруди, сина Таркш’ї [чи Каш’япи], з грізним диском в руці.
ТЕКСТ 25:
Божествената Личност, Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, когото Брахма̄ помоли да донесе благоденствие на Земята, бе заченат от Васудева и се роди от утробата на неговата съпруга Девакӣ в затвора на царя на Бходжа.
25:
Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, у відповідь на молитви Брахми, що прохав принести на Землю мир і добробут, став сином Васудеви, який, перебуваючи в темниці царя Бгоджі, зачав Його в лоні своєї дружини Девакі.
ТЕКСТ 26:
След това баща му го отведе в пасищата на Маха̄ра̄джа Нанда, защото се страхуваше от Кам̇са, и като скрит тлеещ огън Той остана да живее там единайсет години заедно с по-големия си брат Баладева.
26:
Потім Його батько, боячись Камси, відніс Його до Махараджі Нанди, і там Крішна разом із старшим братом, Баладевою, прожив серед пасовищ одинадцять років, наче приховане від людських очей полум’я.
ТЕКСТ 27:
В детството си всемогъщият Бог, заобиколен от пастирчета и телета, бродеше по бреговете на река Ямуна̄ и минаваше през гъсти храсталаци и градини, изпълнени с чуруликането на сладкопойни птици.
27:
Дитячі роки Всемогутній Господь провів серед пастушків та корів, гуляючи берегами Ямуни з їхніми густими лісами та садами, сповненими пташиного співу.
ТЕКСТ 28:
Само жителите на Вр̣нда̄вана можеха да виждат Бога в неговите детски игри. Досущ като обикновено дете, Той ту плачеше, ту започваше да се смее и тогава приличаше на малко лъвче.
28:
Тільки жителі Вріндавани могли спостерігати за дитячими забавами Господа. Наче звичайна дитина, Він то плакав, то сміявся, то скидав очима, як левеня.
ТЕКСТ 29:
Докато пасеше хубавите бикове, Богът – извор на щастието и процъфтяването – свиреше на флейта и така окриляше сърцата на верните си спътници, пастирчетата.
29:
Коли Господь, вмістище всього багатства і щастя, пас Своїх прекрасних биків, Він звеселяв Своїх нерозлучних друзів-пастушків грою на флейті.
ТЕКСТ 30:
Кам̇са, царят на Бходжа, събра велики магьосници, които можеха да приемат всякаква форма, и един след друг ги изпращаше при Кр̣ш̣н̣а, за да го убият. Ала по време на забавленията си Богът ги унищожаваше с лекотата, с която малкото дете чупи играчките си.
30:
Цар Бгоджі, Камса, щоб убити Крішну, підсилав великих чаклунів, які вміли прибирати будь-якої подоби, але Крішна, не припиняючи Своїх розваг, завиграшки знищував їх, як дитина ламає ляльки.
ТЕКСТ 31:
Жителите на Вр̣нда̄вана изпаднаха в беда и не знаеха какво да сторят, когато предводителят на влечугите (Ка̄лия) отрови част от река Ямуна̄. Тогава Богът скочи във водата, наказа царя на змиите и го прогони оттам. Когато излезе на брега, Той даде на кравите да пият и всички се убедиха, че водата отново е чиста.
31:
Коли ватажок плазунів [Калія] отруїв заводок на Ямуні, для жителів Вріндавани це було справжнє лихо й вони не знали, що робити. Тоді Господь, стрибнувши в річку, підкорив зміїного царя і прогнав його із заводка. Вийшовши на берег, Господь напоїв корів і тим самим показав, що вода повернулась до свого природного, чистого стану.
ТЕКСТ 32:
Върховният Бог, Кр̣ш̣н̣а, искаше да използва огромните богатства на Маха̄ра̄джа Нанда за обожание на кравите и едновременно с това да даде урок на небесния цар Индра. Затова Той посъветва баща си да извърши с помощта на учените бра̄хман̣и обред за обожание на „го“ – пасищата и кравите.
32:
Бажаючи використати величезне багатство Махараджі Нанди для поклоніння коровам, а також провчити Індру, царя небес, Крішна, Верховний Господь, порадив батькові влаштувати за допомогою вчених брахманів обряд поклоніння ґо    —    пасовищам і коровам.
ТЕКСТ 33:
О, мъдри Видура, заради накърнената си чест цар Индра изля над Вр̣нда̄вана неспирни порои и жителите на Враджа, земята на кравите, изпаднаха в тежка беда. Но милостивият Бог Кр̣ш̣н̣а ги спаси от опасността, като издигна над тях хълма Говардхана и в забавлението си го използва вместо чадър.
33:
О мудрий Відуро, цар Індра, почувшись зневаженим, став заливати Вріндавану безупинними потоками води, що було для жителів Враджі, землі корів, великим лихом. Але милосердний Господь Крішна врятував їх від Індриного гніву, задля розваги піднявши над ними пагорб Ґовардгана, немов парасольку.
ТЕКСТ 34:
В третото от годишните времена Богът се наслаждава на прекрасни жени, като украсяваше техния хоровод със собствената си красота и ги пленяваше с вълшебните звуци на песните си, които се носеха в озарената от лунната светлина есенна нощ.
34:
Коли наставала третя пора року і осінні ночі заливав своїм сяйвом місяць, Господь принаджував Своїм чарівним співом молодих жінок і, як головна окраса в їхньому кільці, насолоджувався їхнім товариством.